Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрати друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
(В.Симоненко.)
Визначаючи основу українського відродження, ми насамперед маємо освідомити, що «етнічним центром», генетичним і духовним джерелом усього того, що називається «українством», є жінка – мати. Берегиня того вогнища і духовності, «основа соціальної стабільності,соціальної моралі,душевної рівноваги та стійкості, а значить, і соборності, єдності нації». Жінка – Берегиня – це найглибший і най значущіший символ України.
З особливим становищем жінки в українському суспільстві пов’язане розв’язання ключових проблем українського відродження.
Це, по-перше, проблеми моралі, яка закладається в дитячому віці при визначальному впливові родини, особливо матері.
По-друге, мова. Немає потреби доводити що діти розмовляють мовою своїх рідних-материнською мовою.
По-третє, соборність України так чи інакше впливає з душевної соборності її громадян і формується вона насамперед у родині під впливом сімейного виховання дітей.
По-четверте, розвиток сфер дошкільного виховання – справа жіночих рук ї характерів. Особистість жінки тут ніким і нічим не замінити.
По-п’яте, справжній патріотизм – любов до України - у людини невідривна від любові до своєї малої батьківщини.
Мати – невичерпне джерело добра , все розуміння та всепрощення. Мати – опора землі. Завдяки її життєлюбству, милосердю й безкорисливості створюється, міцніє і зростає сім’я. Жінка, яка перестала бути жінкою, - це кінець, це виродження людського роду. Побожні люди твердять, що тільки молитви матерів долинають до слуху та серця Всевишнього. Найвагоміша присяга – заприсягання матір’ю, найпринизливіша образа – лихе слово про матір.
«Без жінки, без сім’ї немає щастя на землі», - кажуть українці і додають: «коли міцна родина, той держава сильна».
Батьки, сучасна сім’я мають навчати своїх дітей до матері і батьківщини на творах Василя Симоненка. Митець так самовіддано любив рідну землю і славний козацький рід, що вся його творчість пронизана духом любові до матері і палкого патріотизму:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрати друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
Упродовж віків митці зображують Мадонну. Мабуть немає жодного поета який не присвятив би свого найкращого вірша чи поему рідній мамі. Образ матері з дитям на руках був завжди уособленням прекрасного. Але кожна доба неодмінно вносить у цей образ щось своє.
Наше дитинство починається з матері. Вона – найрідніша та найдорожча в цілому світі людина. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла – це Книга життя, з якою вирушаємо ми в далекі світи. І перший усміх сонця, і перший «добридень» людям – це теж від матері. І оте одвічне «не вкради», «не убий», «шануй старших», «люби ближнього свого»...
На превеликий жаль, День Матері ще не став червоним днем державного календаря і одним з найбільших свят у наших родинах.
Свято на честь Матері триває один день. Та Мати – завжди з нами. Так було. Так є. Так буде . Бо в кожного з нас – частка її життя.
Як писав В. Симоненко:
Скільки б не судилося страждати ,
Все одно благословлю завжди
День, коли мене родила мати
Для життя, для щастя, для біди.
Немає коментарів:
Дописати коментар