Розділ XIV. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
Родовим об'єктом цих злочинів є сукупність суспільних відносин, що за¬безпечують обороноздатність України, її незалежність, територіальну ці¬лісність і недоторканність. Важливість цього об'єкта обумовлена тим, що згідно зі ст. 17 Конституції України «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу».
Стаття 328. Розголошення державної таємниці
1. Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Стаття 329. Втрата документів, що містять державну таємницю
Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави
Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону
Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
Стаття 333. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки
Стаття 334. Порушення правил міжнародних польотів
Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову службу
Ухилення від призову на строкову військову службу - карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією
Ухилення від призову за мобілізацією - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Безпосередній об'єкт цього злочину співпадає з об'єктом ухилення від призову на строкову військову службу (див. коментар до ст. 335 КК). Суспільна небезпечність ухилення від призову за мобілізацією обумовлена тим, що мобілізація пов'язується з умовами особливого періоду в державі — з загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України. Стаття З Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 13 травня 1999 р. (ВВР. - 1999. ~ № 27. - Ст. 221) визначає загальну мобілізацію як складову частину організації оборони держави, змістом якої, зокрема, є переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу. Відповідно до ч. З ст. 1 цього Закону цільова мобілізація у мирний час може проводитись з метою ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф. Саме це і є підставою криміналізації ухилення від призову за мобілізацією осіб, які підлягають такому призову.
Об'єктивна сторона злочину виявляється в бездіяльності — ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією.
Суб'єктивна сторона — прямий умисел. Мотиви на кваліфікацію не впливають.
Суб'єкт — особа, що підлягає мобілізації. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» це: військовозобов'язані, що знаходяться в запасі, та громадяни, що підлягають на час мобілізації призову на військову службу і отримали мобілізаційні посвідчення (повістки).
Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
1. Ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
2. Ухилення військовозобов'язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів - карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Стаття 4 Закону України «Про загальний військовий обов'язок та військову службу» передбачає, що виконання військового обов'язку військовозобов'язаним у запасі в мирний час полягає у дотриманні порядку та правил військового обліку, проходження зборів. Частина 1 ст. 337 КК передбачає ухилення військовозобов'язаного від військового обліку. Безпосередній об'єкт цього злочину такий же, як і у злочині, передбаченому в ст. 335 (див. коментар до ст. 335 КК).
Об'єктивна сторона виявляється в бездіяльності — ухиленні від військового обліку, тобто в невиконанні обов'язку дотримуватися правил військового обліку, передбачених у статтях 33—37 названого Закону. Обов'язковою умовою ухилення є нез'явлення військовозобов'язаного після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом. Якщо такого попередження не було, можлива лише адміністративна відповідальність за ст. 210 КпАП.
Суб'єктивна сторона — прямий умисел.
Суб'єкт спеціальний — військовозобов'язаний, тобто особа, що перебуває у запасі і відповідно до п. 6 ст. 1 названого Закону повинна виконувати військовий обов'язок. Це можуть бути не тільки чоловіки, а й жінки, які за фахом мають медичну або іншу спеціальну підготовку, придатні до військової служби і взяті на військовий облік. Згідно з п. 7 ст. 1 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» вони зобов'язані виконувати правила військового обліку.
Частина 2 ст. 337 КК передбачає відповідальність за ухилення військовозобов'язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. Навчальні (чи перевірні) збори мають на меті перевірку військової підготовки військовозобов'язаних, підвищення її рівня. Спеціальні збори згідно з ч. 1 ст. 29 наведеного Закону призначаються в зв'язку з рішенням Президента про введення в Україні або в окремих її регіонах надзвичайного стану чи надзвичайної екологічної обстановки. Інші ознаки ухилення від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів аналогічні ознакам ухилення від військового обліку (ч. 1 ст. 337 КК).
Інформація з офіційного сайту Верховна Рада України; Кодекс України, Кодекс, Закон вiд 05.04.2001 № 2341-III
Немає коментарів:
Дописати коментар