Афганістан : наш біль, пам‘ять, обов‘язок.

15 лютого ми визначаємо річницю з дня виводу військ з Афганістану. Все далі віддаляє нас час від подій афганської війни. За весь час бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року школу мужності пройшло близько 620 тисяч радянських військовослужбовців та 21 тисяча працівників та службовців націй і народностей колишнього СРСР із яких майже 15 тисяч не повернулося до дому.

Афганська війна торкнулася своєю кістлявою рукою і України, принесла матерям, дружинам, дітям військовослужбовців сумні похоронки про загибель їх близьких. В Україну не повернулося з війни 3360 синів, із яких 3280 загинуло, а 80 пропало безвісті чи потрапило в полон. Це склало ¼ від усіх втрат радянської армії за майже 10 років тієї війни. Своїм чорним крилом вона охопила майже всі нації і народності колишнього СРСР, залишивши тисячи могил, рани, які не гояться в серцях і душах її учасників та їхніх близьких.

Можна по-різному оцінювати військову участь обмеженого контингенту Радянських військ у долі суверенної держави, важко і проти старанно шукають свій шлях розвитку у світовому суспільстві, але в одному можна бути впевненим: війни програються політиками, а не армією. Солдати і офіцери війну в Афганістані не програли. Вірні присязі, переконані в тому, що захищають інтереси Вітчизни і надають дружню допомогу сусідньому народові, вони виконували свій військовий обов’язок.

Сьогодні в Україні проживає 150 тис. учасників війни в Афганістані. Із них мають поранення близько 8 тис. чол., стали інвалідами 2560 чол. Залишаються без синівської підтримки 1982 батька, 2722 матері, стали вдовами 550 молодих жінок, сиротами - 695 дітей.

Ми схиляємо свої голови з глибокою скорботою перед пам’яттю тих, хто не повернувся до рідного дому, хто через отримані рани передчасно пішов з життя.

Ми захоплюємося найкращими людськими якостями воїнів – «афганців», яки були проявлені в нелегких умовах війни. Для народу України і воїнів Збройних сил України духовні цінності, які були здобуті багатьма поколіннями захисників Вітчизни, в тому числі і воїнами – афганцями мають непересічне значення для розбудови армії.

Зразки свідомого виконання службових обов’язків, які продемонстрували тисячи наших земляків – учасників афганської війни, відіграють важливу роль у вихованні сьогоднішнього покоління воїнів Збройних сил України.

Наша бригада з повагою ставиться до громадського і військового подвигу воїнів-афганців, пам’ятаємо всіх загиблих.

Шануватимемо і віддаватимемо данину всім живим. Честь і Слава ветеранам Афганістану! Честь і Слава всім учасникам бойових дій.