Участь у миротворчих операціях – утвердження міжнародного авторитету України.

Україна мирна держава і їй не байдужа доля тих країн світу, на території яких сьогодні лунають постріли, підриваються снаряди та міни, гинуть люди, де загалом нестабільна внутрішньополітична обстановка. Народ цих країн мріє про мир і спокій на своїй землі, тому звертається до міжнародних організацій за допомогою у стабілізуванні ситуації, що склалася.

Україна розпочала свою миротворчу ді­яльність майже з того дня, коли отримала свою довго­очікувану Незалежність.


З липня 1992 року Верхов­ною Радою України була зат­верджена постанова «Про участь батальйонів Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організацій Об'єдна­них Націй у зонах конфліктів на території колишньої Юго­славії». Це знаменувало поча­ток широкої миротворчої діяльності України. Всі ці роки, співпрацюючи з різно­манітними міжнародними організаціями, українські ми­ротворці забезпечують ста­більність у різних куточках планети, тим самим поширюючи авторитет Батьківщини, даруючи мир народам світу. Саме тому Указом Президен­та України від ЗО квітня 2003 року встановлено дату шану­вання українських мирот­ворців — 29 травня, адже саме цього дня миротворців вітає весь світ, завдячуючи їм за їх благу справу заради миру -

Мир. Для багатьох на­родів це слово являється са­мим жаданим і світлим.

Там, де чути постріли, де гинуть ні в чому невинні люди, підриваються на мінах діти — миру знають ціну. Са­ме тоді, коли сторони, що ворогують, не можуть знай­ти порозуміння і зупинити запеклу боротьбу, а мирне населення втомлюється від страждань, сліз, розрухи та втрати близьких, на допомо­гу в регулюванні конфлікту і для встановлення стабіль­ності вводяться миротворчі контингенти.

Українські миротворці вже неодноразово довели свій професіоналізм у наве­денні миру та стабільності в різних регіонах. Вони гідно виконують благородну мі­сію, гордо несучи прапор миру. За весь цей час почес­ний обов'язок миротворця виконало понад 20000 украї­нських вояків. Ці люди про­ходили службу в складних умовах, адже кожна країна, де доводилось виконувати миротворчий обов'язок українцям, відрізнялись не тільки складним військово-політичним і внутрішнім ста­новищем, а й суворими клі­матичними умовами. Та ук­раїнські миротворці, не шко­дуючи своїх сил і здоров'я, а інколи і власного життя, на­лагоджували мир на чужих землях.

На плечі миротворців покладається безліч відпові­дальних завдань, від успіш­ного виконання яких зале­жить врегулювання про­блемної ситуації. Тож з дня в день, наближаючи мир в багатьох куточках світу, ви­рушають українські мирот­ворці на завдання. Вони забезпечують проведення конвоїв з вантажами гумані­тарної допомоги, сприяють припинен­ню бойових дій та нормалізації ситуації у країні, залучаються до патрулювання в зонах відповідаль­ності.

В залежності від країни та військово-політичної обстанов­ки, що в ній склала­ся, завдання мирот­ворців мали свої ню­анси. Але всі вони були спрямовані ли­ше на одне — підтри­мання миру та ста­більності. Як приклад, під час миротворчої місії у м. Сараєво та Боснії і Герцеговині особовий склад миротворчого контингенту, окрім ви­конання миротворчих зав­дань, брав участь у відбу­дові, реконструкції та від­новленні лікарні і школи, ре­монті доріг, ліній електроме­режі, наданні медичної допо­моги населенню тощо.

Те, що кожна країна після ведення на її території довготривалих воєн­них дій. перетворюєть­ся у своєрідну заміно­вану зону, зрозуміло кожному. І коли вже здавалося б, що мир настав, і триває відбу­дова і відновлення еко­номіки та інфраструк­тури країни, все ж таки продовжують гинути мирні люди. Причи­ною їх смерті здебіль­шого стають міни, гра­нати та снаряди, що «зачаїлися» у землі.

Саме тому для ук­раїнських миротворців в таких країнах, де внутрішня обстановка досягла стабільності, одним з головних зав­дань залишається по­значення районів мінних полів та місць знаходження нерозмінованих вибухових пристроїв, їх розміну­вання.

У кожній країні, де б не ступала нога ук­раїнського миротвор­ця, мирне населення зустрічало наших во­яків з радістю. Наші миротворці дійсно не­сли мир цим людям, виділяючись при цьо­му людяністю, порядн­істю і високою честю українського воїна. Українці у Косово вели контроль за пере­суванням та безпекою мирного населення, супро­воджували дітей до шкіл, супроводжували сербське населення під час їхнього пе­ресування через зону прожи­вання албанців, забезпечували безпеку гуманітарних вантажів. Люди це па­м'ятають і знають, що в разі труднощів завжди можуть розраховувати на українсь­ких миротворців.

Добро українців пам'ятають народи багатьох країн, які не заради обізнаності, а заради щирої вдячності вив­чили зігріваюче серце слово «дякую». Це слово та Україну, як крашу з її прекрасни­ми людьми, якими є наші ми­ротворці, знають у Боснії і Герцеговині, Хорватії, Схід­ній Словенії, Косово в Євро­пі, Анголі, Сьєрра-Леоне та Ліберії на Африканському континенті, а також в Пів­денному Лівані, Кувейті та Іраку на Близькому Сході.

Географія виконання ми­ротворчих завдань нашими військовослужбовцями є до­волі широкою. Це свідчить про те, що вони знають свою справу і успішно її викону­ють. Про це свідчать і відгу­ки військовослужбовців ін­ших країн, які плечем до пле­ча разом з українськими ми­ротворцями виконують бла­городну місію. Слушної дум­ки про Україну та її Збройні Сили і керівники між­народних організацій, які неодноразово переконува­лись у професіоналізмі наших вояків, їх дисциплінова­ності та прагненні успішно виконувати завдання щодо стабілізації воєнних конфліктів та встановленні миру у відповідних зонах.

Події в Іраку налаштову­ють українських вояків на відповідальність і дисциплі­нованість. Там люди знають ціну життю, дружбі, миру, тому намагаються прискори­ти той час, коли у цій країні стихнуть вибухи і настане мирне життя. На сьогоднішній день миротворчість приносить Ук­раїні не тільки визнання і міжнародний авторитет, а й чималі кошти. За 12 років не­залежності казна нашої краї­ни завдячуючи миротворцям поповнилась на $223 млн. 400 тисяч. 00Н відшкодувала Україні за виконання завдань у Ми­ротворчих місіях майже $40 мільйонів.

Але Україна не заради коштів брала, бере і буде бра­ти участь у миротворчій діяль­ності. Це є ще одним доказом того, що Україна і її Збройні Сили визнані у світі. Це є по­вага і довіра до нас. Міжна­родні організації знають, що нам можна і потрібно дору­чати відповідальні мирот­ворчі завдання.

Інтегрування у глобальні світові процеси з підтриман­ня миру та безпеки тільки сприяє сьогоднішній інтег­рації України до євроатлан­тичних структур та систем європейської безпеки.

І нехай минають роки, три­вають ротації, змінюються військовослужбовці, які залу­чаються до участі у миротвор­чих операціях, не зміниться лише одне поняття — українці — це люди, які несуть мир.