Структура соціального захисту громадян України, військовослужбовців і членів їх сімей.

Законодавство України про соціальний захист військовослужбовців Збройних Сил України та членів їхніх сімей.

Перш ніж повести розмову про соцїальшїй захист громадян України, військовослужбовців і членів їх сімей, необхідно визначитись у поняттях.

Категоріальний апарат зазначеної проблеми включає в себе наступні терміни :

— соціальна норма — це рівень забезпечення встановлених соціальних стандартів, який визначається з урахуванням економічних можливостей країни і затверджується щорічно одночасно із Законом про Державний бюджет України;

— соціальні гарантії — система соціально-економічних і правових засобів, які забезпечують умови життєдіяльності членів суспільства, реалізацію їх інтересів тощо;

— соціальний захист — це система гарантованих Конституцією України економічних, соціальних та правових заходів щодо забезпечення громадянам, які потрапили у складні життєві обставини, умов для подолання цих обставин та можливості рівної участі у житті суспільства;

Соціальний захист надається через системи обов'язкового соціального страхування та додаткової соціальної допомоги;

— соціальна допомога — це сукупність заходів по забезпеченню соціального захисту громадян шляхом надання додаткових до соціального страхування послуг у вигляді матеріальної допомоги, соціального обслуговування та пільг громадянам, які знаходяться у складних життєвих обставинах;

— соціальне обслуговування — це надання спеціальними службами та кваліфікованими спеціалістами різних видів послуг, необхідних соціально незахищеним особам для адаптації до навколишніх умов та повноцінного життя в суспільстві;

— матеріальна допомога — це виплати в грошовій (готівковій чи безготівковій) або натуральній формі, що надаються соціально незахищеним громадянам;

— пільги — це повне або часткове звільнення осіб від виконання обов'язків, покладених на них чинним законодавством, або надання цим особам додаткових прав, які можуть носити матеріальний або нематеріальний характер;

— субсидія — це цільова, адресна, безготівкова матеріальна допомога для відшкодування витрат на оплату послуг чи придбання життєво необхідних споживчих товарів у визначених законодавством обсягах;

— загальнообов'язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом;

— малозабезпечені — сім'ї ( самотні особи), середньомісячний сукупний доход на одну особу яких менше величини прожиткового мінімуму, встановленого законодавством України.

Згідно чинного законодавства існують види загальнообов'язкового державного соціального страхування :

— пенсійне страхування;

— страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;

— медичне страхування;

— страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

— страхування на випадок безробіття;

— інші види страхування, передбачені законами України.

Через систему загальнообов'язкового державного соціального страхування надаються відповідні види соціального забезпечення.

Згідно чинного законодавства можуть надаватись наступні види соціальних допомог :

— непрацездатним громадянам;

— по догляду;

— малозабезпеченим громадянам;

— сім'ям з дітьми;

— соціальне обслуговування;

— військовослужбовцям і членам їх сімей;

— особам, які постраждали від стихійного лиха;

— біженцям;

— на поховання (як додаткова за рахунок місцевих бюджетів).

Окремим видом соціальних допомог являються визначені чинним законодавством пільги, які надаються військовослужбовцям і членам їх сімей. Вони можуть носити матеріальний і нематеріальний характер.

При цьому надання соціальної допомоги базується на відповідних принципах, до яких відносяться адресність, гуманність при визначенні критеріїв надання, доступність і добровільність отримання, безповоротність, пріоритетність в наданні допомог неповнолітнім, сім'ям з дітьми, непрацездатним, цільове використання коштів.