Здоров’я твоє і твоїх бойових друзів у твоїх руках.

Відомий німецький філософ Артур Шопенгауер у свій час висловлював думку, що здоров'я так переважає всі інші блага життя, що здоровий жебрак справді щасливіший за хворого коро­ля. Інший геніальний філософ і лікар Авіцена стверджував: «Го­ловним скарбом життя є здоров'я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати». В усі часи існування людства питання про те, що таке здоров'я, було одним з наріжних. Про це свідчить хоча б такий факт: приказок і прислів'їв про цінність здоров'я в усіх на родів світу безліч, і практично всі вони за своєю суттю однакові хоча розкривають різні його ознаки: «Без здоров'я немає щастя», «Було б здоров'я, а все інше наживемо», «Здоров'я маємо - не дбаємо, а стративши - плачемо» і тд.

Наукових визначень здоров'я теж вже існує досить багато і, мабуть, їх кількість буде збільшуватися ще. Все це можна пояс­нити тим, що дуже вже складне поняття «здоров'я», та й сама лю­дина як феномен надзвичайно складна, багатомірна і до кінця не пізнана. Тому й здоров'я - одна з основних характеристик люди­ни - теж багатогранне. Кожна людина розуміє його по своєму. Певну ж систематизацію основних складових, ознак, чинників здоров'я здійснює наука валеологія. Питання про виховання в людини позитивного ставлення до формування, збереження і зміцнення здоров'я вивчає складова валеології педагогічна валеологія.

Цілісність і багатомірність здоров'я розкривається перш за все через взаємозв'язок таких його складових як фізична, соціаль­на, психічна та духовна. Треба наголосити також на тому, що здоров'я може характеризувати як окрему людину, так і різні групи людей та суспільство в цілому.

Фізична складова здоров'я - це фізичний (тілесний, соматич­ний) стан людини та її фізичний розвиток. Ця складова досліджена найглибше і найбільше. І це не дивно, адже своє тіло людина пізнає в першу чергу. Вже з давніх-давен і дотепер успішно визначають, здоров'я людини за такими показниками її фізичного стану як пульс, частота дихання, температура тіла, колір шкіри та слизових оболонок, регулярність фізіологічних відправлень. Важ­ливою характеристикою фізичної складової здоров'я є також спроможність людини ефективно виконувати якусь дію, рухати­ся. Крім цього беруть до уваги і ступінь фізичного розвитку індивіда, зокрема, відповідність його зросту і маси тіла віковим нормам, пропорційність частин тіла тощо. Всі ці показники, які визначаються у повсякденному (щоденному) житті, як і багато інших разом зі спеціальними дослідженнями (наприклад, елект­рокардіографія, рентгенографія, біохімічні аналізи та інші) дають можливість з більшою чи меншою точністю оцінити стан фізич­ного здоров'я людини.

У Збройних Сил України існує досить апробована система медичних оглядів особового складу, що сприяє своєчасному визначенню стану фізичного здоров'я військовослужбовців. Фізична підготовка, тобто систематичне проведення заходів з фізичної за­гартованості та фізичного розвитку військовослужбовців, є запо­рукою доброго фізичного стану. Фізичний розвиток воїнів діаг­ностується за якістю виконання вправ на силу, швидкість, витри­валість та спритність.

Соціальну складову здоров'я можна визначити як виважену та ефективну взаємодію людини з соціальним середовищем. Кри­терієм її може бути успішне ототожнення (ідентифікація) особи з певними соціальними групами (сім'я, громади, військовий ко­лектив тощо). Це означає і визнання військовослужбовцями дій свого співслужбовця, і пояснення, розуміння цих дій як не­обхідних. Саме в цих людських відносинах відбувається станов­лення особистості воїна, його адаптація до умов військової служ­би. Ідеалом у цьому випадку може бути ситуація, при якій військовослужбовець зможе успішно і з задоволенням виконувати свої службові обов'язки.

Для успішної взаємодії, комунікації людей не­обхідне визначення та створення спільних цінностей. Вибір військовослужбовцем певної «драбини» (ієрархії) цінностей є важливою ознакою її соціальної ідентифікації. Звичайно, найвагомішою з цінностей воїна має бути захист Батьківщини, якому в свою чергу підпо­рядковані бажання вдосконалювати свої професійні навички, по­кращити стан боєготовності підрозділу (частини). Досягнення та­кого рівня ціннісних орієнтацій можливе за умови задоволення соціальних потреб воїна у заробітній платні, побутових умовах, соціальній справедливості при вирішенні службових питань. Формування спільних цінностей та ієрархії цінностей військових людей значною мірою підпорядковані або узгоджені з процесами виникнення, функціонування і розвитку його сім'ї (родини), військової частини, в якій він служить, Збройних Сил України в цілому, держави тощо.

Психічна складова здоров'я - це розвиток людини як особи­стості. Вона забезпечує її душевне благополуччя. Психічне здо­ров'я розкривається через збалансований розвиток психіки люди­ни та її основні функції.

Психічні процеси у здорової людини реалізуються через різно­манітні почуття й емоційні стани. Реальне пізнання оточуючого світу відбувається з допомогою відчуттів, сприймання, почуттів уваги, пам'яті, мислення, мови. Умовою психічного здоров'я є розвиток різноманітних емоцій та почуттів, вміння контролювати і керувати ними, набуття навичок зменшення шкідливого впливу стресогенних чинників. Психічне здоров'я дає можливість військовослужбовцю оптимально пристосуватися до змін, як пов'язані з умовами військової служби, а саме: зміни міст, служ­би, виконання нового за змістом бойового (службового) завдан­ня, чітка регламентація та напруженість службової діяльності то­що.

Психічне здоров'я військовослужбовця підтримується не лише заходами психічної підготовки. На його стан суттєво впливає мо­рально-психологічний клімат у військовому колективі, особистий досвід воїна з вирішення психологічних проблем (конфліктів).

Духовна складова здоров'я - це своєрідна вершина, ,яка зби­рає все найкраще в людині, завдяки чому індивід стає осо­бистістю. Протягом усього життя людина прагне до духовного розвитку і самовдосконалення. Розкривається вона через непо­вторні поєднання:

- бачення прекрасного у довкіллі і в самій собі (естетизм);

- вироблення певних правил поведінки щодо оточуючого) світу як за законами суспільства, так і за внутрішнім моральним кодек­сом (етизм);

- розуміння сутності навколишнього світу, місця людини в природі і суспільстві, її життєвих цінностей, вибору способу влас­ного життя, відповідальності за здоров'я і життя своє та інших людей (філософське світобачення);

- набуття унікальної властивості вірити, обирати те у що віриш (релігійний світогляд).Духовний розвиток військовослужбовця передбачає формуван­ня у нього почуття особистої гідності і честі захисника України, військової товариськості, загальнолюдських якостей, особливо лю­дяності (незважаючи на ті обставини, що військова справа не завжди є гуманною у повному розумінні цього поняття). Есте­тичні якості військової людини також посідають вагоме місце в її духовному світі. Армійське (флотське) житія має специфічний ес­тетизм - красу військових ритуалів, естетику уніформи і військо­вого озброєння та техніки. Особливе значення у формуванні по­чуття прекрасного має оформлення, з точки зору естетики, служ­бових і побутових приміщень на території військової частини. Кожна складова здоров'я багатогранна, непроста. Але .інше за­вдяки органічному поєднанню цих компонентів може формува­тися і розвиватися здоров'я людини. Основною умовою збере­ження та зміцнення здоров'я є здоровий спосіб життя людини.

Здоровий спосіб життя - це дотримання людиною сукуп­ності певних правил (принципів) щодо запобігання виникненню шкоди здоров'ю, підтримання такого його стану, який забезпечував би повноцінну життєдіяльність. До основних складових здо­рового способу життя належать:

- спосіб життя особи, її сім'ї, колективу і суспільства;

- рівень культури;

- місце здоров'я в ієрархії потреб;

- мотивації збереження і зміцнення здоров'я;

- зворотні зв'язки (діагностика етапу здоров'я);

- настанова па довге здорове життя;

- навчання здоров'ю.

Питанням збереження і зміцнення здоров'я військовослужбовців присвячений розділ 6 частини 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Збереження і зміцнення здоров'я, фізичний розвиток військовослужбовців є важливою і невід'ємною складовою їхньої підготовки до виконання військового обов'язку.

Піклування командира (начальника) про здоров'я підлеглих є одним з основних його обов'язків у діяльності з забезпечення постійної бойової готовності військової частини (підрозділу)

Збереження і зміцнення здоров'я військовослужбовців досягається шляхом:

- проведення командирами (начальниками) заходів, спрямованих на створення здорових умов служби і побуту;

- систематичного загартовування і фізичного розвитку;

- виконання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і лікувально-профілактичних заходів.

Основними напрямами діяльності командирів (начальників) із створення здорових умов служби і побуту військовослужбовців є:

- встановлення і своєчасне доведення до військовослужбовців необхідних вимог безпеки, забезпечення їх виконання;

- суворе виконання санітарних норм і вимог військових статутів з розміщення військовослужбовців, організації їхнього харчування, водопостачання та інших видів матеріального і побутового забезпечення;

- організація точного виконання розпорядку дня,

- своєчасне і повне доведення до кожного військовослужбовця встановлених норм забезпечення;

- усунення або зниження до встановлених меж впливу шкідливих факторів на здоров'я військовослужбовців, вжиття заходів щодо поліпшення екологічної обстановки в районі розташування військової частини (підрозділу).