Географічне положення України та адміністративно територіальний устрій.

Україна – європейська держава, розташована в південно-східному терені Європи, на порозі Азії, межує з країнами Середземномор’я. Її територія становить 603,7 тис. кв.км і простягається із заходу на схід (м.Чоп Закарпатської обл. – м.Мілове Луганської обл.) більш як на 1300 км і майже на 900 км з півночі на південь ( с.Мурав’ї Чернігівської обл. - мис Сарич в Криму). За територією друга після Росії країна світу. Межує з 7 країнами світу: на сході і північному сході – з Росією ( з нею найбільша протяжність кордонів); на північному заході – з Польщою, на заході – з Словаччиною, Угорщиною, на південному заході – з Румунією, Молдовою, на півночі – з Білоруссю. Через Чорне море сусідами України є Туреччина, Грузія, Болгарія. Загальна величина кордонів сягає 7698 км, з яких протяжність морської ділянки державного кордону – 1758 км (чорноморська – 1533 км, азовська –225 км). Чорне і Азовське моря частково входять в суверенну територію держави, а Чорне море має ще і 200-мильну економічну зону. Узбережжя морів має велике значення для країни. Тут розташовані порти, через які здійснюються зовнішньоекономічні зв’язки. Характерною рисою географії краю є відсутність природних бар’єрів, за винятком Карпатських гір на заході й невеликого Кримського кряжу на півдні. 95% території України – це рівнина, котра поступово спадає з покритих лісом Галицького, Волинського та Подільського плато до гористих місцевостей по обидва боки Дніпра й повільно переходить в неосяжний відкритий Причорноморський степ.

На території України біля 71 тис. рік і струмків. Рік довжиною більш як 10 км майже 4 000, більш як 100 км – 120, великих рік (довжиною більш як 500 км) – 8. Більш як 95% площі України належать басейнам рік, котрі впадають в Чорне або Азовське моря. Найбільші з них – Дніпро і його притоки (Прип’ять, Десна); Дністер і Південний Буг, Північний Донець – приток Дону. В басейн Дунаю входять ріки Закарпаття – Прут і Тиса.

За час існування України як самостійної, незалежної держави кількість населення зменшилося із 52,1 млн. до 47 720,1 тис. осіб ( за даними на 1 жовтня 2003 р.). Пов’язано це як із значною смертністю та низьким рівнем народжуваності, так і значною міграцією за кордон. Із загальної кількості 53,7% становлять жінки і 46,3% – чоловіки. У містах мешкає 67,2%, у селах – 32,8%. Із 454 міст України – 5 міст-мілльйонників (Київ – більш як 2,6 млн., Харків – 1 470 тис., Дніпропетровськ –1 065 тис., Одеса – 1 029 тис., Донецьк – 1 016 тис.), у 9-ти містах – більш як 500 тис. осіб, у 37 – від 100 до 500 тис. осіб.

В Україні проживають і працюють представники 134 національностей. Більша частина населення – українці, корінне населення країни. Крім українців значний відсоток складають інші східнослов’янські народи (росіяни, білоруси), а також євреї, західні та південні слов’яни (поляки, чехи, словаки, болгари). З інших етнічних груп найбільш чисельними є романомовні народи (молдовани, румуни), греки, представники фіноугорської (угорці, естонці) та алтайської (татари, гагаузи). Українці рівномірно населяють майже всю територію країни, за винятком Криму та деяких промислових районів Півдня і Сходу. 

Важлива особливість економіко-георгафічного положення України – її територіальна близькість до промислово розвинених і густонаселених районів Росії і країн Центральної і Західної Європи. Територію України пересікають транзитні залізничні та автомобільні магістралі, нафто- і газопроводи, потужні лінії електропередач, що сприяє тісним економічним зв’язкам з багатьма державами світу. Так із 10 європейських транспортних коридорів 4 проходять територією України. Ми маємо найбільші площі чорноземних грунтів, широку мережу річок і озер, ліси на Поліссі і Волині. Клімат майже всюди помірно-континентальний, лише на крайньому півдні Криму – субтропічний. Надра мають багато корисних копалин, серед яких руди залізні, марганцеві, ртутні, титанові, свинцево-цинкові, ромові, нікелеві, алюмінієві, є сірка, мінеральні солі, графіт, будівельні матеріали. Невеликі паливні ресурси, в першу чергу нафти і газу.

За обсягом корисних копалин та видобутком мінерально-сировинної речовини Україна входить до провідних країн. Серед корисних копалин є значні поклади рідкоземельних металів. Україна перспективна на золото. Його ресурси зосереджені в трьох великих геологічних структурах: Карпатах, Українському кристалічному щиті та на Донецькому кряжі. Золотоносні родовища відкрито також у Кіровоградській області, в Савранському районі Одещини та у Нікопольському районі на Дніпропетровщині. 

В Україні розвиваються такі галузі народного господарства як добувна, обробна, харчова, легка, виробництво деревини та виготовлення виробів із неї, металургійна, машинобудівна, хімічна та нафтохімічна, виробництво та розподілення електроенергії. Україна – суверенна і незалежна, демократична, правова, соціальна держава. Так охарактеризована Україна в ст.1 Конституції нашої держави.

Україна – суверенна, незалежна держава означає, що вона має верховенство у внутрішній і зовнішній політиці, забезпечує незалежність та самостійний розвиток суспільства; що вона самостійна державна влада, незалежна від інших політичних влад всередині держави, а також на міжнародний арені, що вона має повноту законодавчої, виконавчої та судової влади на всій території України. Порушення суверенітету держави може привести до втрати її незалежності.

Україна – демократична держава (за політичним режимом), яка в своїй внутрішній і зовнішній діяльності послідовно дотримується принципів демократії: державна влада прямо чи опосередковано обирається всім народом, підзвітна йому і несе відповідальність перед ним; держава гарантує права і свободи людини й громадянина; враховує інтереси всіх соціальних груп населення через демократичні інститути – вибори, референдуми, засоби масової інформації тощо; забезпечує демократичний плюралізм і гласність, розгортання суспільного життя на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.

Україна – правова держава, в якій право і закон повинні стати невід’ємним атрибутом гарантії прав та свобод людини, незалежно від рівня її достатку і власності, статі, віросповідання, національної належності; в якій панує верховенство права, верховенство громадянського суспільства і його представника – парламенту – над державою і його апаратом; в якій відповідальність і повага особи і держави буде взаємною, а відносини рівноправними.

Україна – соціальна держава. Важливим принципом її функціонування повинно стати захист соціально слабких і піклування про соціальну справедливість.

Україна як суверенна і незалежна держава ст.1 свого Основного закону лише проголосила, зробила перші кроки, але ще не реалізувала багатьох принципів функціонування демократичної, правової та соціальної держави, оскільки побудова її, створення громадянського суспільства – це тривалий історичний процес.

За формою державного устрою – Україна – унітарна держава, хоча в її складі перебуває Автономна Республіка Крим (як складова частина системи адміністративно-територіального устрою). За формою правління Україна – республіка (переважно президентсько-парламентська, тобто змішана). За формою політичного режиму Україна – демократична держава.

Важливою ознакою державності є наявність в незалежній державі Збройних Сил, готових захистити її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість, забезпечити державну безпеку та захистити її кордони. 

Україна - поліетнічна, багатонаціональна держава. У зв’язку з цим особливого значення набувають ст.10,11,53.

Важливим інструментом конституційного права є система державних органів. Об’ємне місце в ній займають органи державної влади та управління. Відповідно до Конституції єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо (через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії), і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Ніхто не може узурпувати державну владу. Вона здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Ці три гілки влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Єдиним органом законодавчої влади України є Верховна Рада України. Складається вона із 450 народних депутатів, які обираються загальними, рівними і прямими виборами терміном на 4 роки і працюють у Верховній Раді на постійній основі. Для виконання своїх функцій і повноважень Верховна Рада обирає голову, першого заступника голови і заступника голови Верховної Ради, створює постійні комітети і тимчасові комісії та обирає їх голів. Проводить роботу Верховна Рада сесійно, згідно з регламентом, а також в рамках комітетів Верховної Ради. Зберігає свої повноваження до обрання нового складу.

Конкретні повноваження Верховної Ради, Голови Верховної Ради народних депутатів України, питання, які визначається та встановлюється виключно законами України, зафіксовані у розділі ІV Конституції України.

Щодо повноважень Верховної Ради України, то вони кваліфікуються за ознаками загального значення, законодавчої діяльності, щодо вирішення кадрових питань, з питань адміністративно-територіального устою, стосовно надзвичайних ситуацій, повноважень, що стосуються міжнародних відносин тощо.

В Автономній Республіці Крим, статус якої визначений розділом X Конституції, на правах автономії також діє Верховна Рада та її структурні органи. Їх компетенція визначена ст. ст. 135-138. Верховна Рада України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України.

Найвищою посадовою особою України є Президент України. Але він не є головою законодавчої або виконавчої влади, він – глава держави.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Він обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років.

Президентом може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Обирається Президент не більш як на два строки підряд. Президент не має права обіймати будь-яку іншу посаду в органах державної влади або в об’єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю. Порядок проведення виборів Президента України встановлюється Законом України. Новообраний Президент складає присягу народові на урочистому засіданні Верховної Ради. Приведення його до присяги здійснює Голова Конституційного Суду. На час виконання своїх повноважень Президент користується правом недоторканості. Звання Президента охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки він не був усунений від влади в порядку імпічменту (в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину).

Повноваження Президента можуть бути припинені достроково у разі: відставки; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; усунення з поста в порядку імпічменту; смерті. Свої повноваження він виконує до вступу на пост новообраного Президента України.

У системі органів виконавчої влади вищим органом є Кабінет Міністрів України, який є відповідальним перед Президентом та підконтрольним і підзвітним Верховній Раді. До складу Кабінету Міністрів входять Прем’єр-міністр, перший віце-прем’єр-міністр, три віце-прем’єр-міністри, міністри. Прем’єр-міністр призначається Президентом за згодою більше 50 % від конституційного складу Верховної Ради. Персональний склад кабінету Міністрів призначається Президентом за поданням прем’єр-міністра. Верховна Рада може висловлювати недовіру Кабінету Міністрів, за чим слідує його відставка.

Кабінет Міністрів забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, проведення фінансової та податкової політики, розробляє проект закону про Державний бюджет України, здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки тощо.

До інших органів виконавчої влади відносяться місцеві державні адміністрації. Вони здійснюють виконавчу владу в областях і регіонах, містах Києві та Севастополі. Голови місцевих держадміністрацій призначаються і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів, відповідальні перед Президентом і Кабінетом, підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Виконавча влада властива і системі місцевого самоврядування, що є гарантованою державою територіальною самоорганізацією громадян для самостійного вирішення питань місцевого значення в межах Конституції і законів.

Україна – унітарна держава. Її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.

Засади, принципи територіального устрою України:

єдність і цілісність державної території;

поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади;

збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів;

врахування історичних, економічних, екологічних, етнічних і культурних традицій регіонів.

Згідно зі статею 133 Конституції України систему її адміністративно-територіального устрою складають: Автономна Республіка Крим, 24 області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

Таким чином, Україна є однією з великих держав Європи. Розвиваючись як суверенна і правова держава, їй вдається постійно зміцнювати свій авторитет, набувати визнання у світі. Запорукою цьому є вигідне геополітичне положення невичерпані запаси природно-мінеральної сировини і інших ресурсів, потужний людський потенціал, політика поступового інтегрування в європейську спільноту.