Святогірська Свято-Успенська Лавра. Визначні пам'ятки Лаври.

Успенський собор.

Успенський собор – це головний храм Святогірської лаври, який був побудований в період з 1859 по 1868 року, проект собору належить Петербурзькому академіку А.М. Горностаєву. Це найбільша споруди монастиря, в якому проглядається архітектура російського та візантійського стилю. Собор прикрашений золотими куполами. Нічого кращого я не бачив - ніж золоті куполи церков, які сяють на сонці.

Покровська церква. 

До подій 1917 року доступ в обитель відбувався по мосту, який вже не існує, і парафіяни бачили спочатку Покровську церкву, яка була обличчям Святогірської обителі. Автором проекту Покровської церкви став відомий російський архітектор Костянтин Тон, якому належать проекти храму Христа Спасителя і Кремлівського палацу в Москві. Вона була споруджена в 1850 році на кошти монастиря і особистих вкладень графа Потьомкіна. Дзвони Покровської церкви розливаються на водами Сіверського Дінця і їх чути навіть за десяток кілометрів.

Храм Святителя Миколи Мірлікійського. 

Згідно легенди, саме в старій Миколаївської церкви, яка знаходиться в глибині скелі, і зародилася обитель. Одного разу на крейдяному стовпі з'явилася ікона Святителя Миколи Чудотворця. Цей образ і є головною святинею монастиря. Споруджена церква Миколи Чудотворця у XVII столітті. Існує повір'я, що крейда стовпа допомагає при зубному болю. Для того, щоб позбавитися від зубного болю достатньо лише погризти цей стовп. У результаті такого масового лікування довелося обкладати стовп цеглою, щоб уникнути обрушення перекриття.

Каплиця Андрія Первозванного. 

«Здесь так близко от неба, и так далеко от земли! Если здесь не научишься молиться, то где!?..» - сказав святитель Філарет і на цьому місці спорудили капличку, в якій служать молебні. На честь ангела Андрія Муравйова, який часто бував у маєтках Потьомкіних і постійно цікавився монастирем - Андрія Первозванного, була освячена каплиця.

Каплицю Андрія Первозванного, так само називають «Верхнім павільйоном паломників». Якщо підніматися до Каплиці по Кирило-Мефодіївським сходам, ви можете зупинитися і поглянути на чудові пейзажі, які звідси відкриваються. Це найкрасивіше місце Святих Гір.

Кирило-мефодієвські сходи. 

Кирило-мефодієвські сходи - це сходи, яка з'єднували нижню терасу монастиря і Миколаївську церкву. Вона складалася з галерей, які були прикрашені внутрішнім розписом, між якими були криті майданчики для відпочинку. Не виключено, що деякі з фресок галерей, могли належати пензлю Іллі Рєпіна, який досить часто відвідував Святі Гори.

Сходи складалися з 511 ступенів і давали можливість дістатися до вершини значно легше і швидше, ніж по внутрішніх печерах. Споруджені вони були в 1851 році, на кошти, які пожертвував поміщик Шабельський. З часом зсувами ґрунту вони були частково зруйновані, решту було розкрадено і знищено в радянські часи. До кінця 90-х років ХХ століття від сходів залишилося тільки шматки кладки і дві башти, які знаходилися у напівзруйнованому стані.

Скит Всіх Святих Землі Руської. 

 Безліч паломників, церковні служби багатьом монахам Святих Гір здавалися занадто жвавими і не давали можливість зосередитися на життя духовного. Для них на заході Святих Гір, в крейдяній ущелині, був створений скит. Життя в скиті проходило більш суворо і відокремлено. Ченці розміщувалися в окремих маленьких будиночках, які за давніми звичаями розташовувалися на відстані 40 метрів один від одного. Життя скитів була відлюдницьким, в будні дні скітяне практично не виходили зі своїх келій, та на відміну від монастиря, церковні служби в скиту відбувалися виключно в неділю. 

Саме незвичайне спорудження у Святих Горах - це стародавній храм, який був обнесений частоколом. Він є Скитом Всіх Святих Землі Руської. Зараз у ньому живуть монахи. Потрапити на територію скиту можливо лише чотири рази на рік. Скит Всіх Святих Землі Руської зведений на місці скиту Святого Арсенія, який був зруйнований у роки Великої Вітчизняної війни. Так само свого часу у Святогірському монастирі існував ще один скит, він був розташований на місці залізничної катастрофи, під час якої дивом залишилася в живих царська родина, яка 17 жовтня 1888 поверталася з Криму. (Зараз це територія сучасної Харківської області).

Печери. 

Самою найдавнішою частиною монастиря є Печерний комплекс, протяжність якого становить більш ніж 800 метрів. Перебуваючи на Південному рубежі Русі, Святогірський монастир піддавався страшним набігам кочівників. Єдиний порятунок від полону і неволі для обложених мешканців були печери, які пронизують наскрізь скелі.

Відгуки про Лавру на російській мові.»