Гендерне насильство та протидія йому.

Гендерне насильство – це насильство, яке чиниться над особою тому, що вона належить до тієї чи іншої статі.  Переважна частина гендерного насильства чиниться чоловіками над жінками.

Основні прояви гендерного насильства:

* зґвалтування ( зокрема в молодіжних компаніях, на побаченнях);

* сексуальні домагання на роботі;

* спонукання до аборту;

* примус до народження дитини; крайні ревнощі, заборона спілкування з іншими чоловіками;

* заборона працювати;

* торгівля жінками;

* насильство в сім’ї, яке включає фізичне, психологічне, сексуальне та економічне насильство.

Метою гендерного насильства, як і будь – якого іншого насильства, є прагнення до домінування і контролю поведінки.

Гендерне насильство є грубим порушенням прав людини.

На протидію йому спрямовано багато міжнародних документів, зокрема конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, Декларація ООН про викорінення насильства проти жінок. У багатьох випадках гендерне насильство є порушенням українського законодавства, може кваліфікуватись як адміністративне правопорушення або кримінальний злочин.

Гендерна нерівність, гендерні стереотипи, а також такі особисті психологічні особливості як агресивність, прагнення домінування лежать в основі гендерного насильства.

На протидію гендерному насильству спрямовані такі закони України « про попередження насильства в сім’ї», Закон « про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», окремі статті Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення.

Як молоді правоохоронці можуть протидіяти гендерному насильству?

Перш за все треба не чинити таке насильство самим.

Для цього треба:

· уважно проаналізувати власну поведінку, щоб з’ясувати чи не включає вона елементів гендерного насильства;

· вдумливо і критично ставитись до поширених у суспільстві поглядів щодо традиційних моделей поведінки чоловіків і жінок;

· долати у собі гендерні стереотипи.

У професійній сфері треба:

· суворо дотримуватись законодавства спрямованого протидію гендерному насильству і чітко виконувати свої функції;

· співчутливо ставитись до постраждалих від гендерного насильства;

· не допускати гендерної солідарності чоловіків (жінок) – правоохоронців з чоловіками (жінками), винними у гендерному насильстві.

Лише за умови викорінення гендерного насильства ми зможемо жити у правовій, демократичній і процвітаючій країні.