ВІЛ інформація.

Основні визначення: Абревіатура СНІД означає:
С – синдром (сукупність ознак, симптомів);
Н – набутого (тобто не уродженого, а придбаного);
І – імуно (зв’язаного з імунною системою людини);
Д – дефіциту (недостатність; у даному випадку – захисних сил організму).
Acquired immune deficiency syndrome
СНІД – сукупність проявів придушення функцій імунної системи в результаті поразок її вірусом імунодефіциту людини.
ВІЛ – вірус імунодефіциту людини – це збудник, що викликає захворювання на СНІД в наслідок зараження.
Опортуністичні інфекції – інфекції, що супроводжують захворювання на ВІЛ/СНІД, наприклад: герпетична інфекція, грибкові захворювання, туберкульоз тощо. Всього близько 100 захворювань.
ІПСШ – інфекції, що передаються статевим шляхом.


ВІЛ зберігається:
в шприці крові до 30 діб;
в сухій плямі крові до 7 діб;
в рідкому наркотику до 8 діб.

ВІЛ гине:
при температурі + 100°С - миттєво,
при + 56°С - протягом 30 хвилин,
швидко руйнується під дією спирту, ефіру, ацетону, перекису водню, хлоровмісних препаратів та сонячних променів.

Рідини організму, через які передається ВІЛ:
кров
сперма
піхвові виділення
грудне молоко

Концентрація вірусу, достатня для інфікування іншої особи міститься:
в крові;
спермі;
піхвовому секреті;
материнському молоці.

Не передається ВІЛ через:
піт;
сльози;
сечу;
секреції носу тощо.

ВІЛ не передається:
через укуси комах;
при рукостисканнях і обіймах;
через посуд, їжу, туалетні приналежності;
через постільну чи натільну білизну;
через гроші;
через воду, повітря;
через іграшки, підручники;
через дверні ручки, поручні в транспорті, спортивні снаряди тощо.

Шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
статевий;
парентеральний (проникнення вірусу через кров);
вертикальний (від ВІЛ-інфікованої матері дитині та від дитини до матері при годуванні грудним молоком).

Проникнення вірусу в організм можливе у ситуаціях:
1. При ін’єкційному введенні наркотиків (спільне користування одним шприцом та голкою), при виготовленні наркотику з додаванням до розчину крові, при заборі наркотику різними шприцами з однієї спільної посудини.
2. При використанні нестерильних хірургічних інструментів, а також інструментів для здійснення татуювання і пірсингу.
3. При будь-якому сексуальному контакті з ВІЛ-інфікованою людиною.
4. Під час вагітності, пологів і годування дитини грудним молоком від інфікованої матері.
5. Від інфікованої дитини – матері під час годування грудним молоком.
6. Нанесення татуювання або проколи шкіри, що здійснюються не стерильними голками (інструментами), може також призвести до ураження ІПСШ.

Групи ризику:
- гомосексуалісти (ризик зараження – 75%);
- наркомани, які вводять наркотики внутрівенно.
- особи, що часто змінюють статевих партнерів, вступають у випадкові статеві стосунки;
- новонароджені, у яких матері інфіковані ВІЛ (ризик при народженні – 25-35%, при годуванні дитини інфікованою жінкою – 25-35%);
- реципієнти крові і препаратів крові (при переливанні зараженої крові – 80-100%).

Засоби та методи дезінфекції:
6% розчин перекису водню;
70% спирт – протягом 10 хв.;
кип’ятіння – протягом 5 хв.;
обробка в сухо жарових шафах.

Для ефективної профілактики потрібно вживати запобіжні заходи кожний раз, коли ви вступаєте в контакти з іншою людиною.

Вживання алкоголю чи наркотиків знижує вашу спроможність приймати правильні не ризиковані рішення та піддає людей великому ризику зараження ВІЛ.

Стадії хвороби:
Інкубаційний період.
Гостра (первинних проявів).
Безсимптомного носійства.
Генералізованої лімфаденопатії (вторинних захворювань).
СНІД асоційований комплекс (СНІДАК).
СНІД (термінальна стадія).

Початкові, найбільш характерні ознаки захворювання на ВІЛ:
одночасне збільшення 2-3 груп лімфатичних вузлів;
слабкість і швидка втома;
тривала (більше 1-2 місяців) підвищена температура тіла без поважних причин;
нічна пітливість;
швидке зниження ваги тіла;
гнійно-запалювальні висипи на слизовій оболонці ротової порожнини, статевих органів і шкіри тощо.

Ускладнення ВІЛ-інфекції у наркоманів:
бактеріальні інфекції (пневмонії, сепсис (зараження крові), важкі абсцеси, туберкульоз, інфекції порожнини рота тощо);
шкірні захворювання;
хвороби, що передаються статевим шляхом;
гепатити А, В, С, Д;
онкологічні захворювання тощо.
Туберкульоз розвивається в 10 разів частіше, чим у простих людей.

Обстеження на ВІЛ з метою поліпшення діагностики ВІЛ-інфекції потрібно проводити в таких випадках:

а) хворих з клінічними показниками:
у яких лихоманка більше 1 міс.;
при збільшенні лімфатичних вузлів двох і більш груп понад 1 міс.;
з діареєю більше 1 міс.;
при втраті маси тіла на 10% і більш;
с затяжними і повторювальними пневмоніями;
с затяжними і повторювальними гнійно-бактеріальними, паразитарними захворюваннями, сепсисом;

б) хворих з підозрою чи підтвердженим діагнозом:
наркоманія (з парентеральним шляхом уведення наркотиків);
захворювання, що передаються статевим шляхом;
саркома Капоши;
туберкульоз;
гепатит В,С;
цитомегаловірусне захворювання;
герпес;
лишай, що опоясує, (в осіб, молодше 60 років);
прогресуюча осередкова лейкоенцефалопатія;
анемії різного генезису тощо.

Обов’язковому медичному огляду на наявність ВІЛ-інфекції підлягають:
донори крові, плазми крові й інших біологічних рідин, тканин і органів – при кожнім узятті донорського матеріалу.

Профілактика передачі ВІЛ від інфікованої матері – дитині.
Якщо мати вживала препарати антиретровірусної терапії, то з моменту зачаття до 14 тижнів відміняють їх вживання у зв’язку з високим ризиком народження дитини з вадами. Через 14 тижнів поновлюють вживання ліків. Якщо жінка не вживала ліки, то через 14 тижнів після зачаття їх призначають.
Вживання препаратів антиретровірусної терапії безпосередньо перед пологами.
Проведення пологів до початку виходу дитини шляхом кесарева розтину.
Відмова від годування дитини материнським молоком, або вживання його тільки після зціджування та стерилізації.
В комплексі ці заходи дозволяють знизити ризик інфікування дитини з 70 до 5-7%.

Найважливіші шляхи запобігання захворювання на ВІЛ/СНІД:
утримання від вживання наркотиків;
утримання від безпорядних статевих контактів.

Причини розповсюдження ВІЛ у Збройних Силах України:
наркоманія (80% ВІЛ-інфікованих до призову в армію вживали наркотич­ні речовини шляхом ін’єкцій);
негативні традиції щодо вживання алкоголю;
агресивність, яка асоціюється з хоробрістю, спонукає багатьох чоловіків в уніформі йти на численні сексуальні пригоди, під час яких вони почувають себе “завойовниками”;
відрядження на значну відстань від сім’ї;

Напрямки профілактики ВІЛ у військовий частинах і підрозділах.
Широка роз’яснювальна робота, пропаганда здорового способу життя, санітарна освіта, пояснення причин і характеру захворювання, його наслідків, шляхів зараження і заходів для попередження хвороби.
Підготовка медичного персоналу військових частин, командного складу й офіцерів виховної роботи з проблем ВІЛ-інфекції.
Санітарно-епідеміологічний нагляд за виконанням норм і правил санітарно-протиепідемічного режиму у військових частинах, зокрема у медичних пунктах.
Забезпечення приступності інформації про ВІЛ/СНІД. Включення теми ВІЛ/СНІДу в програму бойової і гуманітарної підготовки, а також у різні програми відпочинку.
Дотримання медичним персоналом, військовослужбовцями і службовцями військової частини гігієнічних норм, протиепідемічних правил і мір особистої профілактики, щоб не допустити самозараження й інфікування ВІЛ.
Активне виявлення хворих ВІЛ-інфекцією серед осіб у групах підвищеного ризику зараження.
Широке впровадження в практику анонімного обстеження військовослужбовців на ВІЛ-інфекцію, дотестового і післятестового психологічного консультування всіх бажаючих.
Забезпечення доступності медичної, соціальної та психологічної консультативної допомоги для військовослужбовців та членів їхніх сімей з питань профілактики та лікування ВІЛ/СНІДу.
Захист ВІЛ-інфікованих осіб від стигматизації, дискримінації, фізичного насильства і розриву відносин. Надання емоційної підтримки ВІЛ-інфікованим та їхнім родичам. Збереження конфіденційності інформації про цей діагноз.
Виховання високих моральних та психологічних якостей у військовослужбовців, заснованих на кращих сімейних традиціях, традиціях віри та вірності, обов’язку, відповідальності за свою поведінку і здоров'я.
Формування свідомої мотивації, знань та навичок безпечної поведінки та запобігання ризикованій поведінці.
Робота з батьками і родинами військовослужбовців.
Використання методу “рівний – рівному”. Спеціальна підготовка лідерів серед солдатів, зокрема з сержантського складу та військовослужбовців служби за контрактом для проведення ними профілактичної роз’яснювальної роботи.
Створення в частині системи дружньої підтримки, непримирення до фактів нехтування військовослужбовцями власним здоров’ям.
Заборона перегляду на території військових частин порнографічних фільмів.

Формування здорового способу життя.
Суворе дотримання розпорядку дня в частині;
Фізична підготовка та загартування військовослужбовців;
Формування позитивного морально-психологічного клімату у підрозділі та родині;
Профілактична освіта військовослужбовців та членів їхніх сімей;
Уникнення статевих контактів із особами груп ризику;
Виховання моральних цінностей, які робили б вживання наркотиків та безладне статеве життя непривабливими тощо.

16 коментарів:

  1. Я вважаю, що це повинен знати кожний.

    ВідповістиВидалити
  2. Я вважаю, що інформація, яка розповсюджується серед населення - є дуже корисною. Ворога потрібно знати в обличча. Тільки всі разом ми зможемо побороти чуму 20 століття.

    ВідповістиВидалити
  3. Я вважаю, що це дуже страшна хвороба. Страшно те, що людина може заразитися навіть через ін"єкцію, зроблену недбайливим медпрацівником, не тільки наркомани знаходяться в групі ризику. А як тяжко дивитися на маленьких дітей, які хворі на СНІД при народженні. Треба проводити роз"яснювальну роботу серед населення, щоб люди знали, до яких страшних наслідків може призвести ця хвороба.

    ВідповістиВидалити
  4. В останній час в Збройних Силах України існують вимоги, щодо щомісячного оновлення інформаційних матеріалів в підрозділах, зміст яких повинен включати інформацію, що стосується проблеми ВІЛ - СНІДу.

    ВідповістиВидалити
  5. Волонтер12:31

    ВІЛ -СНІд - це чума ХХ століття. Для її запобіганню потрібно проводити розяснювальну та профілактичну роботу. Треба відзначити, що профілактична робота має буї й цілеспрямованою, систематичною та і безперервною. Тільки тоді вона принесе бажані результати — збереження життя та здоров'я військовослужбовців, зміцнення військової дисципліни, підвищення бойової готовності частин та підрозділів, обороноздатності нашої Батьківщини.

    ВідповістиВидалити
  6. Волонтер12:33

    «І мор був страшний... Плач стояв, і чорні ворони кружляли...», — так описував події під час епідемії чуми в Києві в XVI столітті, яка забрала багато тисяч людських життів, їхній очевидець. На щастя, «чорна смерть», що викошувала іноді цілі селища, залишилася в минулому. З новітньою історією людства пов’язаний спалах «чуми XX століття» — так донедавна називали СНІД (синдром набутого імунодефіциту). Надії медичної науки приборкати небезпечний вірус, створивши проти нього ефективні ліки, поки що не виправдалися — сучасні лікарські препарати, що застосовуються для лікування ВІЛ/СНІДу, не вбивають вірус, а лише пригнічують його активність. ВІЛ-інфекція перейшла поріг третього тисячоліття і продовжує стрімко поширюватися.

    ВідповістиВидалити
  7. Анонім12:35

    Однією із причин стрімкого поширення ВІЛ на території нашої країни, я вважвю, різке зростання чисельності так званих споживачів ін’єкційних наркотиків.

    ВідповістиВидалити
  8. Volodymir09:30

    Наркомани - это очень опасная категория, как и перенос всякой заразы, так и в криминогенной обстановке.

    ВідповістиВидалити
  9. Вася09:48

    Страшная болезнь. Всегда жутко пугала меня. Поэтому только частные клиники выбирал что бы все действительно контролировалось на высшем уровне а не так спустя рукава когда через укол могут занести тебе инфекцию. Много школьных друзей заразились этой болезнью по своей глупости. Надеюсь когда нибудь найдут способ лечения!

    ВідповістиВидалити
  10. vasia09:52

    Ужасная болезнь. Пугающий конец. Надеюсь когда нибудь найдут лекарство!

    ВідповістиВидалити
  11. Sebastian11:18

    Жуткая болезнь. Много знакомых умерло от нее (особенно кто употреблял наркотики)Будем надеяться что лечение все таки найдут.

    ВідповістиВидалити
  12. СПИД - это мировая проблема. Только вместе мы её победим.

    ВідповістиВидалити
  13. Медичні працівники та вчителі дедалі частіше розголошують конфіденційну інформацію про статус ВІЛ- інфікованих українців. Про це свідчать дослідження правозахисників. За останній рік зафіксували близько 20 випадків порушення таємниці. Така недбалість карається законом. Але в Україні лише один випадок, коли лікар публічно вибачився та виплатив грошову компенсацію пацієнту з ВІЛ.

    ВідповістиВидалити
  14. На жаль, незважаючи на широке висвітлення проблеми ВІЛ, суспільство вважає їх мало не прокаженими. Необхідно, дуже важливо освічуватися. Потрібно розуміти, що хворі - такі ж люди, як ми. Дай Бог їм всім здоров'я і сил.

    ВідповістиВидалити
  15. Да, наркомания опасная штука. От этого нужно избавляться. Мне понравился ваш логотип в посте. Отображает суть наркомании.

    ВідповістиВидалити
  16. Solomyja18:24

    Наркоманы, проститутки и прочие отбросы общества, как тараканы плодятся с каждым днем, а с ними с каждым днем плодится и чума 20-го века... Нужно, что-то принимать, нет у правительства конкретики...

    ВідповістиВидалити


Интернет реклама УБС

Прихильники