Військовий етикет і культура поведінки військовослужбовців у військовій частині та з її межами.
Вона обумовлюється, з одного боку, уставними вимогами, а з другого, – загальноприйнятими в даному суспільстві правилами і нормами поведінки. Безумовно, між тими і іншими великої різниці немає, бо, як вже говорилося, в основі їх лежить єдиний початок. Але не враховувати цих особливостей не можна. Це і природно, бо одна справа, коли солдат (матрос) віддає честь офіцерові і, зовсім інша, коли він вітає знайому дівчину. Одна справа, коли військовослужбовець розмовляє з старшим по званню, інша – коли він веде бесіду з своїм знайомим. Перенесення зовнішніх форм і манер поведінки, які передбачені військовим уставом, на відношення з громадським населенням далеко не завжди виглядало б гарно. Чіткі і лаконічні відповіді військовослужбовців “так точно”, “ніяк не можна” в своєму оточені і в відповідних обставинах естетично виразні, але вони не завжди потрібні в розмові з своєю знайомою.
Поведінка воїнів поза межами розташування частини, корабля охоплює велике число життєвих явищ, які характеризуються не тільки деякими загальними сторонами, але й певними відмінностями, котрі також необхідно враховувати. Одна справа – правила і манери поведінки військовослужбовців в громадських місцях: на вулиці, в театрі, в кіно, на майданах, в їдальнях, в громадському транспорті, тобто всюди, де їм треба стикатися з великою кількістю людей і трішки інша справа, правили і манери поведінки військовослужбовців в більш вузькому колі, наприклад, в сім’ї.
А зараз поведемо розмову про віддавання честі. В арміях інших держав існували і існують особливі види привітання, які відрізняються від загальноприйнятих і узаконених статутами. В наших ЗС форми і порядок привітання зумовлені Статутами Внутрішньої служби і Стройовим Статутом ЗСУ. Формою привітання серед військовослужбовців є віддавання військової честі. Всі військовослужбовці повинні при зустрічі або упередженні віддавати один одному честь. Підлеглі або молодші по званню віддають честь першими. Честь віддається молодцювато, з поворотом голови в бік того, кому вона віддається.
Віддавання військової честі не є формальним актом. Віддаючи честь начальнику або старшому, військовослужбовець тим самим віддає дань глибокої поваги військовому званню, схиляється перед заслугами старшого товариша по зброї і висловлює готовність виконати будь-який його наказ по захисту інтересів Батьківщини.
Підтримуючи роль і значення віддавання військової честі, видатний військовий діяч і педагог кінця ХІХ – початку ХХ ст. генерал М. Драгомиров писав: “…віддавання честі по-військовому є не іграшка і втіха мілкого чийогось любочестя, але зовнішнє проявлення того, що людина належить до великого товариства, призначення якому поважати душу свою за други своя”.
Як ми вже говорили, при зустрічі військовослужбовців один з одним молодший чи підлеглий зобов’язаний першим привітати начальника або старшого. При цьому, якщо старший подав руку і сказав: “Добрий день”, то молодший повинен відповісти: “Здоров’я бажаю, товариш…” і потиснути руку.
На кораблях Військово-Морських Сил є певні відзнаки в формі привітання. Серед них можна відмітити наступні: заходячи ранком в кают-компанію, офіцер вітається з своїми співробітниками. Матрос, старшина чи офіцер, вітаючи начальника або старшого, повертається до борту спиною і віддає честь. З прибуттям на корабель або вибуттям з нього віддається честь військово-морському прапору. Військовослужбовці також віддають честь державному прапору своєї держави і державним прапорам інших країн, стають по стійці “струнко” і віддають честь при виконанні державного гімну України, вітають віддаванням честі військові колони, місця братських поховань, національні меморіали і т.д.
Мають специфіку правила і манери поведінки воїнів, які пов’язані з перебуванням в складі ЗСУ за кордоном під час виконання спеціальних завдань чи при нанесенні товариських візитів кораблів Воєнно-Морських Сил в іноземні порти.
Насамперед, треба пам’ятати і виконувати відповідні нормативні акти і документи, які регламентують взаємовідносини кораблів і службових осіб Воєнно-Морських Сил України з іноземними кораблями і владами, а також закони, правила, звичаї, які встановлені в країні перебування. Слід враховувати конкретні обставини, цілі і задачі візиту чи заходу, його тривалість і до яких подій він призначений. Необхідно також знати історію країни візиту, її державну структуру, стан відношень з Україною
Знаходячись в іноземному порту чи території іншої країни військовослужбовці повинні дотримуватись звичних для громадян України моральних норм. Безумовно, перше враження про людину багато в чому залежить від того, як він одягнений, як тримається. Зовнішній вид, уміння триматися, манери, – повинні бути гарними і в той же час повинні відрізнятися простотою і природністю.
Необхідно виявити терпимість до чужих звичаїв і моралі. Наприклад, у взаємовідносинах між чоловіком і жінкою різних країн багато норм етики не однакові. В Європі чоловік повинен давати дорогу жінці, а на Сході жінки пропускають чоловіків вперед.
Військовослужбовці повинні знати військові звання і розрізнення військовослужбовців країни перебування, дотримуватись загальноприйнятих правил віддані військової честі.
На закінчення треба зауважити, що класифікацію правил і манер поведінки військовослужбовців, взявши кожен раз за основу новий елемент, можна продовжувати без кінця. Але ми не будемо цим займатися, а виділимо лише найважливішу групу правил і норм поведінки, які будуть враховувати статево-вікові особливості людей, тобто відношення до дівчат і жінок, до дітей, людей похилого віку і т.д., а також проблему ввічливості і тактовності у відносинах з людьми.
Немає коментарів:
Дописати коментар