Відносини між Україною та Європейським Союзом.

Європейська та євроатлантична інтеграція України: історія, стан і перспективи.

Договірно-правова база відносин:

Угода про партнерство та співробітництво (УПС) (підписана 16.06.1994 р., набрала чинність 01.03.1998 р., термін дії – 10 років);

5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової угоди, яка після Дванадцятого саміту Україна – ЄС (9 вересня 2008 р., м. Париж, Франція) носить назву “Угода про асоціацію” між Україною та ЄС. На період до набрання чинності Угодою про асоціацію щороку автоматично подовжується дія УПС.

Інститути співробітництва:

Саміт Україна - ЄС за участю Президента України та делегації ЄС у складі:
Президента Європейської Ради;
Президента Європейської Комісії (ЄК);

Під час т.зв. перехідного періоду (зокрема, протягом 2010 року), представники країн, що головують у Раді міністрів ЄС, можуть включатися до делегації ЄС (насамперед, у випадках проведення саміту на території їхньої країни).

Рада з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України та делегації ЄС у складі (до 13-го засідання Ради включно):
міністра закордонних справ країни, що головує в ЄС;
члена ЄК з питань зовнішніх зносин та Європейської політики сусідства, та  Високого представника ЄС з питань Спільної зовнішньої та безпекової політики.

Комітет та галузеві підкомітети з питань співробітництва;
Комітет парламентського співробітництва (КПС) за участю голів Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції та Делегації Європейського Парламенту у КПС;
також здійснюються регулярні політичні діалоги Україна - ЄС та постійні експертні консультації.

Загалом, щорічно між Україною та ЄС відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.

Політичне співробітництво та діалог

Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 р., завдяки якому до складу Євросоюзу увійшли безпосередні сусіди та традиційні партнери України, інтересам яких відповідає подальше наближення України до ЄС.

Влітку 2004 р. Європейський Союз започаткував реалізацію зовнішньополітичної ініціативи – "Європейська політика сусідства", що охопила східне та південне коло сусідніх з ЄС країн. Усвідомлення неадекватності ЄПС та жорстка позиція України щодо її неприйнятності (передусім через її позиціонування як альтернативи політиці розширення) сприяли тому, що всередині ЄС почалися пошуки шляхів визначення для України нового статусу в стосунках з ЄС, про що свідчить ініційована навесні 2008 р. Польщею та Швецією зовнішньополітична ініціатива „Східне партнерство”.

Етапною подією, що надала поштовх поглибленню відносин між Україною та ЄС, стали президентські вибори в Україні наприкінці 2004 року.

21 лютого 2005 р. підписано План дій Україна - ЄС, який став інструментом реалізації Європейської політики сусідства і визначав пріоритетні сфери двосторонньої співпраці з метою наближення України до ЄС.

11 березня 2008 р. за результатами спільної оцінки Плану дій було продовжено термін його чинності до весни 2009 р., затверджено 23 додаткових пріоритети співробітництва та домовлено про підготовку нового практичного інструмента на заміну Плану дій Україна - ЄС (домовленість підтверджена на Дванадцятому саміті Україна – ЄС 9 вересня 2008 р. в Парижі).

На виконання цих домовленостей сторонами підготовлено та схвалено на засіданні Ради з питань співробітництва Україна – ЄС 16 червня 2009 р. „Порядок денний асоціації Україна – ЄС” (робоча назва документа, що використовувалася в ході консультацій – новий практичний інструмент).

Порядок денний асоціації розроблений з метою забезпечення підготовки до реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ще до завершення переговорів, підписання та набрання нею чинності.

27 жовтня 2009 р. у Люксембурзі Рада міністрів ЄС із загальних питань та зовнішніх відносин схвалила Порядок денний асоціації. Документ набув чинності 23 листопада 2009 р.

Надання Україні перспективи членства в ЄС

Наразі ЄС не готовий надати чітку відповідь на запитання щодо визнання перспективи членства України в Євросоюзі, що пов’язується з складністю процесу внутрішніх трансформацій в ЄС та стриманою громадською думкою у державах-членах ЄС щодо перспектив розширення Союзу.

У своїх документах Брюссель лише "визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір", "залишаючи відкритим будь-який майбутній розвиток відносин України та ЄС".

Співробітництво між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки

Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки є одним з ключових пріоритетів у розвитку відносин між Україною та ЄС. Важливість такого співробітництва обумовлена як наявністю спільного кордону, що вимагає налагодження зв’язків для подолання спільних викликів сьогодення, так і потребами зміцнення міждержавних зусиль для вирішення спільних проблем з метою створення загальноєвропейського простору свободи та безпеки.

Основними напрямками взаємодії між Україною та ЄС на сьогодні є міграція, притулок, управління кордонами, візи, безпека документів, боротьба з організованою злочинністю та тероризмом, боротьба з відмиванням грошей, включаючи протидію фінансуванню тероризму, боротьбу з торгівлею людьми, наркотиками, корупцією, правове співробітництво у цивільних та кримінальних справах, судочинство, співпрацю у питаннях забезпечення верховенства права та в галузі затримання та ув’язнення.

Детальна інформація щодо розвитку співробітництва на цих напрямках подається у Розділі „Співробітництво між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки”.

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та ЄС

Одним з пріоритетних напрямків зовнішньої економічної діяльності України є подальший розвиток торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва з країнами ЄС.

За результатами аналізу показників зовнішньої торгівлі товарами та послугами за січень-вересень 2009 р. ЄС був найбільшим торговельним партнером нашої держави, питома вага якого склала 31 % у загальному зовнішньоторговельному обороті України з країнами світу.

Водночас, зовнішньоторговельний оборот товарами та послугами з країнами ЄС за січень-вересень 2009 р. зменшився порівняно з січнем-вереснем 2008 р. в 2,0 рази і склав 21 млрд. 578,3 млн. дол.

При цьому експорт товарів та послуг зменшився в порівнянні з січнем-вереснем 2008 р. в 2,0 рази або на 8 млрд. 613,3 млн. дол. і склав 8 млрд. 589,9 млн. дол. В січні-вересні 2009 р. в структурі українського експорту до країн ЄС переважали поставки неблагородних металів та виробів з них (23,1 % від загального експорту товарів до країн ЄС), продукція АПК (21,0 %), машин, устаткування та механізмів (17,2 %) та мінеральні продукти (13,0 %).

Імпорт товарів та послуг зменшився в 2,0 рази або на 12 млрд. 544,0 млн. дол. і склав 12 млрд. 988,4 млн. дол. В загальній структурі імпорту з країн ЄС, як і раніше, переважали поставки машин, устаткування та механізмів (30,6 % від загального імпорту товарів з країн ЄС), продукції хімічної промисловості (28,7 %), продукції АПК (12,3 %), деревини (7,5 %) тощо.

Сальдо торгівлі товарами та послугами з країнами ЄС склалося від’ємним в сумі 4 млрд. 398,5 млн. дол. проти від’ємного у січні-вересні 2008 р. в сумі 8 млрд. 329,2 млн. дол.

Станом на вересень 2009 р. ключовими торговельними партнерами України серед країн ЄС є Німеччина, Польща та Італія. На них припадає відповідно 5,8 %, 3,6 % та 2,5 % зовнішньоторговельного обороту товарами та послугами України.

Станом на 01.07.2009 р. прямі інвестиції в Україну з країн ЄС склали 29982,7 млн. дол., що становить 79,0 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. Приріст прямих іноземних інвестицій з 01.07.2008 р. по 01.07.2009 р. з країн ЄС склав 1162,2 млн. дол. Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій в Україну посідає Кіпр (8063,7 млн. дол.; друге місце посідає Німеччина (6530,9 млн. дол.); третє місце - Нідерланди (3717,1 млн. дол.).

Загальний обсяг прямих інвестицій з України станом на 01.07.2009 р. до країн ЄС сягнув 5905,0 млн. дол., що складає 99,3 % від загального обсягу українських інвестицій до країн світу. Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій з України посідає Кіпр (5820,0 млн. дол.), друге місце посідає Польща (46,9 млн. дол.), третє місце - Латвія (31,8 млн. дол.).

Переговорний процес щодо створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС

18 лютого 2008 р. під час зустрічі Президента України В.Ющенка з Комісаром ЄК з питань торгівлі П. Мендельсоном відбулося офіційне започаткування переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Положення щодо всеохоплюючої та поглибленої ЗВТ (далі – ЗВТ) стануть складовою частиною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та визначатимуть правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також для регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС.

23-25 квітня 2008 р. у Брюсселі відбувся другий раунд переговорів з питань створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС. У ході другого раунду сторони погодили перелік напрямів, за якими буде підготовлено перші проекти текстів статей положень про ЗВТ, а також окреслили рамкове бачення глибини взаємних домовленостей. Акцент було зроблено на адаптації та наближенні українського законодавства до законодавства ЄС (acquis communautaire) у відповідних сферах.

7-11 липня 2008 р. в Києві відбувся третій раунд переговорів щодо створення ЗВТ Україна – ЄС. Переговори базувалися на постатейному обговоренні таких розділів:

- торгівля товарами (інструменти торговельного захисту, тарифи, технічні бар’єри у торгівлі, санітарні та фітосанітарні питання, митні питання і сприяння торгівлі);

- сталий розвиток і торгівля;

- правила походження товарів;

- права інтелектуальної власності (у т.ч. географічні зазначення);

- торгівля послугами;

- державні закупівлі;

- конкуренція (державна допомога, антимонопольне законодавство).

20-24 жовтня 2008 р. у Брюсселі відбувся четвертий раунд переговорів щодо створення ЗВТ Україна – ЄС, на якому було продовжено узгодження проектів текстів розділів, відкритих на попередньому раунді.

Сторони також започаткували обговорення підходів щодо включення питання „Торгівельні відносини в енергетичній сфері” до положень щодо ЗВТ.

Відбулася перша презентація тарифних пропозицій з боку ЄС та України. Домовлено про продовження роботи за цим напрямом.

26-30 січня 2009 р. у Києві відбувся п’ятий раунд переговорів щодо створення ЗВТ Україна – ЄС, на якому було продовжено узгодження проектів текстів розділів, відкритих на попередньому раунді.

Відповідно до узгодженого графіку 30 березня – 3 квітня 2009 р. у Брюсселі відбувся шостий раунд переговорів. За результатами переговорів було обговорено і досягнуто певного прогресу за такими напрямами: торгівля товарами, митні питання, захист прав інтелектуальної власності, сталий розвиток і торгівля, конкуренція (державна допомога, антимонопольне законодавство), санітарно- та фітосанітарні заходи, послуги. Відбулося перше обговорення проекту розділу „Торговельні відносини в енергетичній сфері” та презентація позиційного документа ЄС щодо питання врегулювання спорів у сфері енергетики.

Сьомий раунд переговорів щодо створення ЗВТ відбувся 30 червня – 3 липня 2009 р. у Києві. Було продовжено обговорення таких проектів розділів щодо ЗВТ: інструменти торговельного захисту, права інтелектуальної власності (географічні зазначення), конкуренція – антимонопольне законодавство, послуги, торговельні відносини в енергетичній сфері, сталий розвиток і торгівля, державні закупівлі, митні питання – протидія шахрайству, торгівля товарами. Відбулося також перше обговорення розділу „Транспарентність”.

Восьмий раунд переговорів щодо ЗВТ відбувся з 5 по 9 жовтня 2009 р. у Брюсселі. Під час раунду було детально обговорено тарифні пропозиції сторін щодо сільськогосподарських товарів та риби, вперше обговорено проект розділу/окремого додатку щодо врегулювання спорів. Було продовжено обговорення наступних проектів розділів щодо ЗВТ: торгівля товарами, конкуренція – антимонопольні заходи та державна допомога, послуги, права інтелектуальної власності, в т.ч. питання географічних зазначень, сталий розвиток і торгівля, державні закупівлі, митні питання – протидія шахрайству, транспарентність. Українська сторона презентувала своє бачення низки принципових положень проекту розділу щодо санітарних та фітосанітарних заходів.

Дев’ятий раунд переговорів щодо створення ЗВТ відбувся в м. Київ у період з 7 по 11 грудня 2009 року. Під час раунду було продовжено обговорення тарифних пропозицій сторін щодо сільськогосподарських товарів та риби, сторона ЄС презентувала своє бачення механізму раннього попередження в енергетичній сфері. За результатами раунду можна констатувати досягнення сторонами прогресу щодо погодження окремих розділів, зокрема щодо державних закупівель, транспарентності, врегулювання спорів, митних питань тощо. Сторони також обмінялися думками щодо низки проблемних питань. 10 раунд переговорів відбувся з 1 по 5 березня 2010 р. у м. Брюссель.

З метою прискорення переговорного процесу у міжраундовий період експертне обговорення окремих проектів розділів відбувається у форматі відео-конференцій.

Інтеграція українського енергетичного сектору з ринком ЄС

Стратегію співпраці України з ЄС у сфері енергетики закладено в положеннях Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005 р.

Меморандум охоплює такі сфери розширеного двостороннього співробітництва:

ядерна безпека;
інтеграція ринків електроенергії та газу;
підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів;
структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі;
енергоефективність.

Значення Меморандуму полягає в наявності спільних завдань енергетичної політики ЄС та України, що зорієнтовані на втілення стратегічних інтересів у сфері диверсифікації та безпеки постачання енергоресурсів, а також електроенергетики.

З метою оцінки стану виконання Меморандуму сторонами щороку схвалюється відповідний звіт.

На виконання Меморандуму у другій половині липня 2008 р. українську сторону було поінформовано щодо надання мандату ЄК на переговори з Україною про набуття членства нашої держави в Енергетичному Співтоваристві.

7 жовтня 2009 р. у м. Київ за результатами переговорів зі стороною ЄС, що проходили з вересня 2008 р. по жовтень 2009 р., було остаточно погоджено та підписано Меморандум про завершення переговорів щодо приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, який містить перелік конкретних зобов’язань української сторони щодо адаптації законодавства ЄС із зазначенням конкретних строків такої адаптації.

18 грудня 2009 р. у м. Загреб було прийнято рішення Ради міністрів Енергетичного Співтовариства, що Україна зможе набути членства у цій міжнародній організації за умови прийняття Верховною Радою України Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу” та набрання ним чинності. Саме після цього буде підписано Протокол про приєднання України до згаданого Договору. При цьому, підписанню Протоколу має передувати верифікація факту відповідності прийнятого Закону України положенням газової директиви 2003/55/ЕС.

У квітні 2008 р. підписано Дорожню карту з енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії та заходів щодо подолання зміни клімату.

Продовжується робота з виконання проекту синхронізації ОЕС України з системою UCTE (Союз з координації передачі електроенергії, правонаступником якого з 1 липня 2009 р. стало об’єднання ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity - Європейська мережа системних операторів з передачі електроенергії).

23 березня 2009 р. в м. Брюссель відбулася Спільна міжнародна інвестиційна конференція Україна – ЄС з питань модернізації газотранзитної системи України. За підсумками Конференції Прем’єр-міністром України, членами Європейської Комісії та керівництвом міжнародних фінансових установ (ЄІБ, ЄБРР, СБ) підписано Спільну заяву. На сьогодні проводиться робота щодо реалізації положень Спільної заяви.

Переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Найбільш актуальним питанням співробітництва Україна-ЄС на сучасному етапі є переговорний процес щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на заміну УПС, що міститиме також суттєву складову про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС.

Переговори ведуться, починаючи з березня 2007 року.

Станом на березень 2010 р. відбулося 14 раундів переговорів та 9 окремих раундів переговорів щодо розділу Угоди про асоціацію у частині створення ЗВТ Україна – ЄС.

За структурою Угода про асоціацію складатиметься з таких розділів: (і) преамбула; (іі) загальні цілі та принципи; (ііі) політичний діалог та реформи, політична асоціація, конвергенція у сфері зовнішньої і безпекової політики; (іv) юстиція, свобода та безпека; (v) економічне та секторальне співробітництво, розвиток людського потенціалу; (vі) поглиблена та всеохоплююча ЗВТ; (vіі) загальні, інституційні та прикінцеві положення.

У тексті Спільної заяви за результатами Дванадцятого саміту Україна – ЄС (9 вересня 2008 р., м. Париж) лідери України та ЄС закріпили домовленість про те, що нова базова угода буде угодою про асоціацію, яка залишає відкритим шлях для подальшого прогресивного розвитку у відносинах між Україною та ЄС. Було також визнано, що „…Україна як європейська держава поділяє з країнами Європейського Союзу спільну історію та спільні цінності…”. Лідери ЄС підтвердили визнання європейських устремлінь України і привітали її європейський вибір.

Було домовлено, що Угода про асоціацію оновить спільні інституційні рамки, сприятиме поглибленню відносин у всіх галузях, посилить політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною і Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов’язків.

Створення всеохоплюючої та поглибленої ЗВТ з масштабним сегментом наближення регуляторного законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Порівняно з існуючою Угодою про партнерство та співробітництво, Угода про асоціацію є якісно новим, поглибленим форматом відносин між Україною та ЄС. Угоди такого типу були укладені свого часу з країнами Центральної та Східної Європи і є важливим та логічним кроком на шляху наближення в перспективі до наступного етапу – укладення угод про вступ до ЄС. Завдяки цьому Україна наблизилася до балканських країн, що кілька років тому уклали з ЄС угоди про асоціацію та стабілізацію.

В основі політичної асоціації – конвергенція позицій України та ЄС з усіх питань міжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньої участі України у політиках, агенціях та програмах ЄС, спільність дій з метою забезпечення інтересів національної безпеки Української держави.

В основі економічної інтеграції – створення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ Україна – ЄС на основі чотирьох свобод, що буде вести до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу.

Всеохоплююча ЗВТ – означає лібералізацію торгівлі не лише товарами (включаючи продукцію сільськогосподарського виробництва та іншу чутливу продукцію), але й лібералізацію торгівлі послугами, вільний рух капіталу.

Поглиблена ЗВТ – означає поступову конвергенцію з ЄС у регуляторних та інших сферах (стандарти, оцінка відповідності, санітарні та фітосанітарні правила, конкурентна політика, державні закупівлі, тощо).

Матеріал взят на офіційному веб-сайті Міністерства закордонних справ України.