Військовий етикет і культура поведінки військовослужбовців у військовій частині та з її межами.
В житті і діяльності особового складу кораблів, частин і підрозділів (особливо в духовному житті воїнів) важливе місце належить військовим ритуалам ( Ritual – латинське слово, яке означає “звичай”, “традиція”, “обряд”, але військовий ритуал відрізняється від цих понять своєю специфікою, спрямованістю, точністю, доцільністю.)
Військовий ритуал – це сукупність встановлених звичаєм дій на випадок того чи іншого святкування чи важливої події в житті військового колективу або окремого воїна, які находять своє вираження в емоційно-забарвленій, конкретно-відчуваючій формі відношення людей до даних подій.
Ритуали народжувались і народжуються не за декретом, а по волі і ініціативі самих військовослужбовців і втілюють в себе творчість розуму і духовної краси воїнів.
Військові ритуали, спалахуючи яскравим факелом на фоні одноманітного життя військовослужбовців, романтизують військовий побут, роблять його естетично виразнішим, привабливим.
В військовому житті є багато елементів ритуального, обумовлених уставами: віддання честі, доклади начальникам, стройова прогулянка по місту, віддання наказів, вечірня перевірка і т.п. Але це не ритуали.
Як відрізнити ритуали від дій, подій, які ними не виявляються?
Це визначається по співвідношенню утилітарного і естетичного в даному явищі. В ритуалах естетична значимість є головною і визначаючою. Їх вплив на людей носить не матеріальний, а ідеальний характер. На процес ратної праці воїнів вони діють опосередковано, через їх почуття і думки.
Уявіть собі, що прийняття присяги проводилось би, як рядова формальна подія. Воїна запросили до канцелярії, він прочитав текст присяги, розписався, що знає зміст і на цьому процедура закінчилась би. Таке прийняття присяги не зачіпило б почуттів воїна, залишило б його байдужим чи викликало небажані асоціації.
Яскрава, запам’ятовуюча форма ритуалу прийняття присяги сприяє розкриттю тих чи інших мотивів або ідей. Красива, пам’ятна і виразна форма викликає позитивну реакцію, відношення до події. Вплив, який роблять ритуали на людей, може бути досить динамічним, що дало можливість О.С. Макаренку кваліфікувати подібний вплив як душевний “вибух”.
В такі хвилини зворушена урочистістю і величністю моменту, його дуже глибоким чуттєвим змістом людина може “прозріти”, мов би заново, переосмислити минуле і теперішнє, разом усвідомити згубність і необдуманість багатьох своїх вчинків чи ще більш впевнитися в їх справедливості.
Повернемося до ритуалу прийняття військової присяги. Як правило, вона приймається воїнами на святково прибраному плацу, на територіях військово-історичних музеїв або пам’ятних місць в присутності батьків або видатних громадян країни. Процедура проходить під покровом стягу частини чи корабля в супроводі урочистої музики духового оркестру. Все це створює урочистий настрій і западає у душу молодої людини на довгі роки.
Велику роль у житті і службі флотської молоді відіграє ритуал піднімання Віськово-Морського Прапору. Так, при вступу корабля в строй відбувається урочисте піднімання Військово-Морського Прапору України. Він вручається командуючим Військово-Морськими Силами або назначеним ним адміралом (офіцером). Командир корабля проносить Військово-Морський Прапор – Бойовий Стяг корабля перед строєм усього екіпажу на руках, потім закріплює його для підняття на гафелі. Звучить команда: “Військов-Морський Прапор України, гюйс, стеньгові прапори розцвічування підняти!” Командир корабля, який знаходиться біля флагштока особисто піднімає Військово-Морський прапор. При урочистому підніманні Військово-Морського прапора піднімаються стеньгові прапори, а також прапори розцвічування.
Кожен день для піднімання Військово-Морського Прапора екіпаж корабля шикується по сигналу: “Великій збір” на верхній палубі в установленій формі одягу. Підніманням прапора починається день на кораблі, закінчується – спуском прапору. По положенню прапорів можна дізнатися про обстановку на кораблі: радість (підняті стеньгові прапори і прапори розцвічування), печаль (приспущений прапор), стоїть корабель на якорі (піднятий гюйс), готовий до бою (на стеньгах Державний і Військово-Морський прапори), вважає себе переможцем (піднятий прапор на мачті), переможеним (спущений прапор).
В будь-яких обставинах, навіть в хвилину смертельної небезпеки військові моряки повинні завжди пам’ятати, що головну святиню – Прапор корабля воїні повинні берегти і охороняти навіть з ризиком для життя. Якщо Військово-Морський Прапор буде збитий в бою, він повинен бути негайно замінений на інший, як того вимагає Корабельний Устав.
Прапор – це символ Батьківщини, символ доблесті, честі і слави. Він уособлює собою державний суверенітет країни, її військову і національну гордість, втілює в собі славні бойові традиції, закликає моряків множити їх відмінним виконанням свого військового обов’язку.
До військових ритуалів відносяться і такі торжества, як ритуал вручення гвардійського прапору, вшанування переможців, салютування, яке зародилося у воєнні роки. В наші дні народжуються і набувають права громадянства нові ритуали: заступлення ракетного об’єднання, частини, корабля на бойове чергування; урочисті зустрічі частин і кораблів, які повертаються з навчань і походів, покладання вінків на могили загиблих героїв, урочисті зустрічі молодого покоління, прощання з кораблем, частиною і т.п.
Підсумовуючи розкриття значення військових ритуалів в житті і діяльності особового складу ЗС, слід зауважити, що ці ритуали є однією з найважливіших складових частин військового етикету. Вони покликані освітлювати військову працю, емоційно забарвлювати його зміст, будити патріотичні почуття воїнів, їх бажання і прагнення до сумлінного виконання свого військового обов’язку.
Немає коментарів:
Дописати коментар