З метою подальшого зміцнення законності, правопорядку та військової дисципліни у Збройних Силах, забезпечення конституційних прав військовослужбовців 7 березня 2002 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України".
1. Правова основа діяльності
Даний Закон визначає статус, основні завдання, організацію та принципи діяльності Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, права, обв'язки, заходи соціального і правового захисту та відповідальність її військовослужбовців.
Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону Військова служба правопорядку є спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України, призначеним для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях , військових містечках, на вулицях і в громадських місцях:
Для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх розкриття. припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів (далі - військовослужбовці), працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.
2.Повноваження військовослужбовців служби правопорядку.
Для виконання завдань за призначенням військовослужбовцям служби правопорядку Закон (ст. 7) надає значний обсяг прав. Зокрема надається право:
- вимагати від військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань дотримання громадського порядку, правил носіння військової форми одягу, припинення правопорушень, а також дій, що перешкоджають здійсненню завдань і функцій Служби правопорядку;
- перевіряти у військовослужбовців, документи, що посвідчують їхню особу, та інші документи, у разі підозри особи у скоєнні злочину;
- викликати осіб для дачі показань та пояснень за справами;
- затримувати і тримати військовослужбовців на гауптвахті з метою застосування тимчасового запобіжного заходу;
- затримувати осіб у військовій формі одягу, які мають виражені ознаки психічного розладу і створюють реальну небезпеку для оточуючих;
- проводити особистий огляд або обшук затриманих осіб;
- складати протоколи про адміністративні правопорушення;
- провадити дізнання відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України;
- зупиняти військові транспортні засоби у разі порушення їхніми водіями правил дорожнього руху;
- направляти у разі необхідності на медичний огляд водіїв військових транспортних засобів. Затримувати та відстороняти від керування військовими транспортними засобами, осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами та інші права.
3. Зміни в законодавстві України
У зв'язку з прийняттям Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" 15 травня 2003 року Верховною Радою України прийнятий Закон України №743 - IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 5 червня 2003 року ("Урядовий кур'єр" від 5 червня 2003 р. №102).
Даним Законом внесено зміни до низки законодавчих актів, зокрема до Кримінально-процесуального кодексу України, Виправно-трудового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України:
"Про міліцію", "Про прокуратуру", "Про дорожній рух" та деяких інших.
Однією з суттєвих змін в законодавстві стала зміна п. З ст. 101 Кримінально-процесуального кодексу України. Згідно з даною нормою органами дізнання визнані начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження дізнання - у справах про злочини, скоєні військовослужбовцями, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, а командири (начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ у справах про злочини, скоєні підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчиненні працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах.
Порядок проведення дізнання регламентується Главою 10 КПК України. Згідно зі ст. 103 КПК України на органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину й осіб, ' що його скоїли.
Кримінально-процесуальна діяльність посадових осіб Військової служби правопорядку визначена пунктом 3. статті 101 КПК України як органів дізнання включає:
прийняття, реєстрацію, розгляд, перевірку заяв та повідомлень про злочини та вжиття за ними необхідних заходів або вирішення питання про порушення кримінальної справи у разі безпосереднього виявлення ознак злочину (ст. 94-100 КПК України);
провадження дізнання у справах про тяжкі злочини (ч. 2 ст. 104 КПК України);
провадження дізнання у справах про злочини, що не е тяжкими (ч. 1 ст. 104 КПК України);
досудову підготовку матеріалів у протокольній формі (ст.. 425-429 КПК України);
провадження слідчих дій у порядку виконання окремих доручень слідчого (ст. 114-118 КПК України);
участь в окремих слідчих діях, що провадяться слідчим (ч. З ст. 114 КПК України).
Багато суттєвих змін внесено Законом України від 15 травня 2003 року № 743 - IV до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП). Згідно зі ст.15 зазначеного Кодексу військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, правил полювання, рибальства, скоєння корупційних діянь та деяких інших правопорушень ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Зазначеним законом дана стаття доповнена і за порушення тиші в громадських місцях, військовослужбовці також несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Викладена в новій редакції стаття 235-1 „Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України". В порівнянні з попередньою редакцією даної статті військовий інспектор безпеки дорожнього руху протоколи про скоєння військових транспортних засобів - військовослужбовцями та працівникам Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків порушення правил дорожнього руху, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом (керування транспортним засобом у стані сп'яніння, порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна) передає до суду. Раніше дані протоколи передавались до ДАІ Міністерства внутрішніх справ України.
Також розширена відповідальність військових водіїв за порушення та не виконання вимог військових інспекторів безпеки дорожнього руху.
Посадовим особам Військової служби правопорядку (ст. 255 КпАП) Законом України від 15.05.2003 року № 743 - IV надано право складати протокол про правопорушення, вчиненні військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків - статті 44, 173, 174, 182, 184, 185 і 1857. Це незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах;
дрібне хуліганство; стрільба з вогнепальної, холодної, метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку; порушення тиші в громадських місцях; неправильне використання державного майна та деякі інші.
Стаття 259 КпАП доповнена ч.7 згідно з якою у разі скоєння військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушень у разі неможливості скласти протокол на місці вчинення правопорушення доставляння порушника уповноваженими на те посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Адміністративне затримання провадиться посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у разі скоєння військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного розкрадання державного або колективного майна, у разі вживання спиртних напоїв у громадських місцях, появи в громадських місцях у нетверезому вигляді, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами (п.4 ч. 2 ст. 262 КпАП).
Законом України від 15.05.2002 року №743 - IV доповнена стаття 4 Закону України "Про боротьбу з корупцією". Згідно з даними доповненнями до органів, які ведуть боротьбу з корупцією, віднесені відповідні підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Даними підрозділами є відділ дізнання та профілактики правопорушень.
4. Розшук самовільно залишивших частини
У відповідності до ст. З Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" одним із основних завдань служби правопорядку є розшук, осіб, які самовільно залишили військові частини (місця служби).
Згідно з вимогами начальника Генерального штабу Збройних Сил України штаби об'єднань, з'єднань, військових частин, установ доповіді про самовільне залишення військових частин військовослужбовцями повинні подавати в територіальне управління, зональні відділи та відділення Військової служби правопорядку, в зоні діяльності яких вони дислоковані.
Начальник Генерального штабу вимагає створити сприятливі умови для роботи представників Військової служби правопорядку у військових частинах (установах).
а хто захистить рядового солдата від поганого комбата ?
ВідповістиВидалити