Основні принципи побудови державної влади в Україні.

Основні принципи побудови державної влади в Україні згідно Конституції України.

1. Поняття що "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава".

2. Основні принципи побудови державної влади в Україні.

3. Принцип суверенітету.

4. Принцип демократії.

5. Законодавча, виконавча і судова влада основна побудови державної влади в Україні. .

6. Список літератури.

1. Поняття що "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава".

Першою статтею Конституції України законодавчо закріплено положення про те, що "Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава". Цим коротким, але надзвичайно змістовим положенням зафіксоване головне, найбільш суттєве у всьому змісті Конституції України. Весь подальший вклад Конституції, по суті, є конкретизацією і деталізацією саме цього ключового положення. В цьому контексті п’ята стаття Конституції України визначає: "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування". Шостою статтею визначається, що "державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову".

2. Основні принципи побудови державної влади в Україні.

Основні принципи побудови державної влади в Україні.

Одним з найбільш загальних конституційних принципів побудови державної влади, визнаних у світовій політико-правовій науці і практиці державотворення, є принцип суверенітету. Саме поняття "суверенітет" походить від французького "souverin", що перекладається як носій верховної влади, а стосовно держави означає повну її незалежність від інших держав у внутрішніх справах та зовнішніх відносинах.

Конституцією України визначено, як уже говорилося, що народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Тобто формами самовияву суверенітету народу в Україні є його безпосередні владні рішення (на референдумах, плебісцитах, виборах і т.ін.), рішення державних органів влади та органів місцевого самоврядування.

3. Принцип суверенітету.

Принцип суверенітету є одним з ключових принципів побудови державної влади в сучасних передових країнах світу. В конституції України акумульовано всі ці здобутки, і цим створено політико-правову основу формування в Україні сучасної державної влади.

Але якщо принцип народного суверенітету тільки фіксує верховенство влади народу, то принцип демократизму розкриває механізм реалізації влади. Принцип демократизму має ще більш глибоку історію, ніж принцип суверенітету і сягає в стародавні часи Греції та Риму. Поняття "демократія" в буквальному перекладі з грецької означає "народовладдя" і в давнину вживалося у безпосередньо власному розумінні.

4. Принцип демократії.

В сучасному розумінні принцип демократії означає те, що: по-перше, народ є єдиним джерелом влади і в цьому аспекті принцип суверенітету і принцип демократії збігаються; по-друге, державна влада формується народом і є підзвітною йому; по-третє, народ має право і механізм зміни влади, якщо остання не виконує його волю або виходить за межі повноважень, які делеговані їй народом.

У світовій політико-правовій теорії і практиці прийнято розрізняти безпосередню демократію, коли владні рішення приймаються безпосередньо всіма громадянами на референдумах, всенародних обговореннях, виборах і т.ін., та представницьку демократію, коли владні рішення приймаються обраними народом державними установами - представницькими зборами, парламентами тощо.

Конституцією України передбачена реалізація принципу демократії як у формі безпосередньої, так і представницької демократії. Народ України здійснює свій суверенітет як безпосередньо (так приймалися рішення про державну незалежність України, про делегування владних повноважень Президентові і Верховній Раді), так і через обрані представницькі органи державної влади та місцевого самоврядування.

Важливою передумовою практичної реалізації принципу демократії в процесі функціонування державної влади в Україні є втілення в життя універсальних виборчих процедур, котрі передбачають: всенародне обрання вищого законодавчого органу (Верховної Ради); функціонування поряд з вищим законодавчим органом представницьких органів нижчого рівня – органів місцевого самоврядування; рівність виборців у правах і загальне виборче право; вільне голосування; альтернативність вибору; обмеження прав меншості рішення більшості, але не позбавлення її права відстоювати свої позиції в межах закону (легітимна опозиція); взаємну довіру між органами і гілками влади; взаємну відповідальність і симетричність відносин суспільства і обраних ним органів влади; постійний і уважний контроль з боку суспільства за органами влади і демократичними процедурами.

В Конституції і відповідних законах України викладено всі основні вимоги принципу демократії й демократичних виборчих процедур. Здійснюється їх поступове втілення в життя. Але є й специфічні проблеми та труднощі, що стоять на шляху їх повномасштабної реалізації. Головна проблема полягає в соціальній і політичній структурованості українського суспільства, а точніше - в складнощах процесу структуризації. Адже демократичне прийняття того чи іншого владного рішення є ні чим іншим, як узгодженням різновекторних інтересів різних соціальних і політичних сил. Реальна ситуація внаслідок перехідного стану України така, що, долаючи спадщину всезагальних заборон і всезагальної зрівняльності, українське суспільство соціально і політично тільки структурується. В цих умовах факти неспрацювання принципу демократії і універсальних виборчих процедур зумовлюються і об´єктивними факторами, реальним соціальним і політичним станом суспільства.

5. Законодавча, виконавча і судова влада основна побудови державної влади в Україні. .

Фундаментальним принципом побудови державної влади є її розподіл на законодавчу, виконавчу і судову. В Конституції України визначається: "Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України" (ст.6). Тобто Конституцією України не тільки задекларовано принцип розподілу влади, а й визначено юридично-правову основу такого розподілу. Правовий розподіл влади, поряд з принципами суверенітету і демократії, забезпечує реальний суверенітет народу, реальне народовладдя, урівноваження всіх гілок влади, запобігання її узурпації як окремими посадовими особами, так і державними установами.

Успадкувавши здобутки світової і вітчизняної теорії і практики державотворення, Конституція України заклала підвалини сучасної і майбутньої державної влади в Україні на принципах суверенітету, демократії і розподілу влади. Але бути реалізованими ці принципи можуть тільки на засадах права, бо поза чітким правовим полем неможливі ні суверенітет, ні демократія, ні розподіл влади. Тому Конституцією України однозначно проголошується, що Україна є не тільки суверенною і демократичною, а й правовою державою. Вищими органами державної влади в Україні є:

Президент України – глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина;

Верховна Рада України – вищий і єдиний орган законодавчої влади в Україні;

Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів державної виконавчої влади;

Конституційний Суд та суди загальної юрисдикції, котрі здійснюють судочинство в Україні.

Список літератури

1. Конституція України. Київ. 1996 р.

2. Шаповал в. Теоретичні проблеми реалізації норм Конституції. – Право України. 1997 р. №6.

3.. А.О.Білоус. Політико-правові системи: світ і Україна. Київ АМУПП – 1997 р.