В процесі будівництва і зміцнення української державності, в подальшому реформуванні Збройних Сил все більше зростає роль морально – етичних основ. Вони поряд з матеріальними факторами були і залишаються творчим фактором у житті українського народу , воїнів армії і флоту.
Культура поведінки органічно входить в спосіб життя. Вона базується на гуманній моралі котра являє собою найвищу ступінь в моральному розвитку людства.
Мораль – форма свідомості , що має справу з оцінкою людських вчинків, регулюванням поведінки людей з різних обставин. Мораллю визначаються правила поведінки людей , культура взаємин , етикет взагалі і військовий зокрема.
Моральність – це ступінь засвоєння кожною людиною вимог моралі і їх практичне виконання, повсякчас в різних життєвих обставинах.
Слово “етикет” за походженням означає “ярлик” , тобто зовнішня форма.
Етикет сприяв і сприяє розвитку загальної культури людського спілкування, і в цьому його прогресивна та історична заслуга.
Основами військової етики можна вважати :
- вимоги присяги , різних статутів , наказів;
- історично стійки , демократичні , прогресивні елементи, ритуальні вимоги , правила церемонії, що існують у Збройних Силах;
- ввічливість стосовно до вимог життя , діяльності, служби воїна – це одна з основ військової етики.
В свою чергу поняття ввічливості включає такі компоненти:
Коректність, делікатність, тактовність, скромність, люб’язність, поважність, галантність, точність, вихованість у самому широкому розумінні цих слів.
Ввічливість полегшує взаємини людей , прикрашає їх . Говорячи про ввічливість , ми маємо на увазі підвищену повагу до людей , як протилежність брутальності.
Ввічливість з боку воїна у всякому ранзі – це перш за все повага до оточуючих.
Коректність означає стриманість у спілкуванні з людьми , з підлеглими. Коректний солдат , сержант, офіцер ні за яких обставин не опустить свою гідність і не принизить підлеглих: він поводить себе бездоганно.
Коректність – це підкреслений , часто офіційний інколи сухий тон у відношеннях до людей.
У військовій етиці також особливо цінується тактовність. Це дотримання почуття міри в словах і вчинках. Це обізнаність в тому що і як необхідно робити в конкретних випадках.
Ознака тактовності – скромність це по суті , основа тактовності. Скромність виражається повагою до праці , думок , почуттів , інтересів інших людей.
Поряд із скромністю , коректністю стоїть люб’язність , якість яка виявляється , за звичкою, у формі звертання та виконання з боку товаришів швидко , з бажанням зробити людині приємне.
Неоціненні якості ввічливості – це точність , пунктуальність, охайність. Дотримуватись їх необхідно у всіх службових справах, стосовно терміну , слова, вчинку.
Точність у виконанні справ – це підтягнутість у всьому , а неточність – це , перш за все, неповага до людей , це неввічливість.
Важливою стороною військового етикету є дотримання чисто специфічних положень. Які складають основу етики воїна.
В першу чергу мова йде про такі положення : для військового етикету характерний ритуал урочистого прийняття присяги воїном на вірність народу України. В цьому процесі відбувається усвідомлення морального обов’язку воїна перед народом , державою , готовність пожертвувати всім і , коли знадобиться , самим життям.
Особлива повага до військової форми.
Військовий етикет , ритуальні правила , в основі яких лежать історично обумовлені символи військової етичної культури , перш за все передбачають хорошу військову виправку , і правильне без порушень носіння військової форми, дотримання військових і спеціальних звань та інших військових атрибутів.
На службі:
Треба розуміти одне: на службі діють більшістю норми поведінки , що прийняті в побуті.
Основою військової етики залишається ввічливість і пристойність воїна, що сприяє підвищенню рівня культури служби.
Організованість, дисциплінованість, охайність – є першими ознаками цієї культури.
У не культурного, неохайного воїна все розкидано, все без нагляду. Завжди необхідно пам’ятати , що людина , яка весь час відволікається на пошуки необхідних речей , метушиться , шкодить собі і своїй праці.
Дуже важлива поведінка воїна на рівні “начальник і підлеглий”. Ця сторона поведінки складається із загальних принципів ввічливості та статутних вимог субординації.
Основне правило : завжди виявляти повагу до старшого за званням, віком, посадою і суспільним становищем.
Етикет вимагає окреслення правил поведінки “рівних серед рівних”. Найвірніше це рівні , доброзичливі , товариські стосунки з колегами, чесність, простота, уміння визнавати свої помилки та не перекладати їх на інших.
Специфіка військової служби вимагає міцної згуртованості, взаємної довіри і підтримки , дисциплінованості, діловитості, чутливості до чужої біди, готовності допомогти товаришеві, вимагає не терпимості до несправедливості, кар’єризму , міщанства в таких проявах , як знущання над слабким і приниження перед сильним.
Немає коментарів:
Дописати коментар