Дмитро Білий. Головна перспектива України не в Європі і не в Росії, а в самій Україні.
Найбільш актуальним питанням у контексті зазначеної теми є, на мій погляд, аналіз тих подій, які відбувалися нещодавно ("помаранчева революція" - прим. ред.), а також розуміння того, на що ми можемо сподіватися в найближчому майбутньому. Мені було дуже цікаво не тільки споглядати за цими подіями, але й брати у них безпосередню участь.
Чому проблема виборів так гостро постала саме зараз? Ми дійсно зрозуміли, що, як ніколи, в новітній історії були на межі громадянської війни, катаклізму і конфлікту. Чому так сталося, і які наслідки можуть бути? По-перше, за останні 600 років Україна дійсно вперше опинилася в надзвичайно сприятливому геополітичному становищі. Більш звичним для України є суцільно вороже оточення (згадаємо відомий із громадянської війни "чотирикутник смерті").
Друге. Чому широкі народні маси взяли таку активну участь у виборчих подіях? За останні 13 років в Україні дійсно склалася така система, яка увійде в історію під назвою "кучмізм". Багато людей, особливо молодь, відчули, що з кожним роком поступово втрачаються життєві перспективи. А потенційну енергію молоді треба реалізовувати, надавати останній певний соціальний статус і соціальну нішу. Для нового молодого покоління незалежність України не була ідеєю-фікс, бо Україна вже є незалежною державою. Тепер постало інше питання: а яка буде ця Україна і яке місце ми, молоді українці, будемо в цій Україні займати? Цим можна пояснити, що будь-який більш-менш серйозний соціальний катаклізм (а в нашому випадку це було протистояння двох кандидатів у Президенти) може стати каталізатором, приводом для різкого посилення активності як молоді, так і решти населення, незадоволеного системою, яка склалася в Україні. Саме це посилило гостроту тих подій, які ми зараз називаємо "революцією" (хоча невідомо, чи залишиться ця назва надалі, оскільки революції визначаються їх наслідками). Тепер я переходжу до останнього питання, від якого, можливо, і буде залежати перспектива України. Воно полягає у тому, чи зможуть Уряд і ті сили, які прийшли сьогодні до влади в Україні, дійсно зламати ту систему, яка склалася в нашій країні за останні 13 років, і створити такі умови, де і енергійний потенціал молоді і сподівання народу на краще у вигляді української мрії втіляться в життя, або це дійсно залишиться якимись певними коливаннями, нічого не зміниться і знову постане небезпека повторення подібного конфлікту. І не важливо, що буде каталізатором цього конфлікту в найближчому майбутньому.
Головна перспектива України - не в Європі і не в Росії, а в самій Україні. І від того, наскільки не буде великим розчарування в тій системі влади, яка складається зараз, і буде залежати наше майбутнє, залежить якою буде Україна.
Немає коментарів:
Дописати коментар