організаційно-підготовчий (серпень – листопад 2008 року), в ході якого було розроблено організаційно-методичні документи, сформовано відповідні робочі групи, проведено підготовку учасників;
виконавчий (грудень 2008 року – травень 2010 року);
заключний (травень - липень 2010 року1 ).
Керівництво оборонним оглядом на державному рівні покладено на Кабінет Міністрів України.
Кабінет Міністрів постановою від 1жовтня 2008 року утворив Міжвідомчу комісію з питань проведення оборонного огляду на чолі з Першим віце-прем'єр-міністром України. До складу комісії, яка координує діяльність усіх учасників огляду, призначено представників 15 інституцій Сектора безпеки і оборони (див. схему).
Основними завданнями Міжвідомчої комісії визначено: збір і моніторинг інформації, опрацювання пропозицій щодо визначення оптимальних шляхів виконання завдань, вивчення матеріалів та надання організаційної допомоги під час проведення оборонного огляду, розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань стратегічного, зокрема оборонного, планування. Комісія координує роботу експертних комісій (робочих груп) усіх учасників огляду. Для організаційного та інформаційного забезпечення роботи Міжвідомчої комісії утворено аналітичну групу, яка вивчає, аналізує та оцінює матеріали, підготовлені для розгляду комісії. Свої засідання аналітична група проводить двічі на квартал. На відомчому рівні органів державної влади, які є учасниками огляду, створено експертні комісії з питань його проведення, організаційно-аналітичні та робочі групи.
Експертна комісія Міністерства оборони, крім управління оборонним оглядом у Збройних Силах України, тісно взаємодіє з аналітичною групою Міжвідомчої комісії та відповідними експертними комісіями (робочими групами) у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади з питань проведення огляду. Основним робочим органом експертної комісії Міноборони є організаційно-аналітична група, яка проводить щоденну роботу з виконання завдань огляду. Безпосереднє опрацювання завдань здійснюється п’ятьма робочими групами (підгрупами):
робоча підгрупа № 1:
аналіз і прогноз воєнно-політичної обстановки на період до 2025 року;
визначення можливих сценаріїв застосування Збройних Сил та ІВФ, імовірних форм і способів застосування військ (сил);
аналіз та оцінка умов досягнення необхідних спроможностей;
робоча підгрупа № 2:
формування цілей, завдань Збройних Сил й ІВФ, амбіцій щодо їх застосування і розвитку;
визначення необхідних спроможностей Збройних Сил для забезпечення потреб оборони;
визначення перспективних організаційних і функціональних структур Збройних Сил та вимог до них;
оцінка перспективної структури за критерієм “вартість-ефективність”;
робоча підгрупа № 3:
розроблення сценаріїв для планування;
планування сил та засобів;
аналіз та оцінка наявних спроможностей ЗСУ за визначеними сценаріями планування;
визначення необхідних спроможностей;
робоча підгрупа № 4:
оцінювання вартості та обсягу необхідних ресурсів, їх збалансування з потребами ЗСУ та досягнення необхідних спроможностей;
аналіз, оцінка та прогноз можливостей оборонно-промислового комплексу в інтересах ЗСУ;
підготовка пропозицій щодо визначення прогнозних показників видатків Держбюджету на потреби оборони та їх розподіл для досягнення визначених спроможностей ЗСУ;
робоча підгрупа № 5:
визначення концептуальних положень та алгоритму переходу до перспективної структури ЗСУ зразка 2025 року, деталізація їх за складовими забезпечення розвитку.
Основними керівними принципами при проведенні поточного оборонного огляду визначено:
реалістичність, що характеризується обґрунтованістю запропонованих рішень, їх доцільністю, ресурсами, наявними механізмами імплементації рішень, включаючи волю керівництва досягнути бажаного результату;
оптимальність прийнятих за критерієм “вартість-ефективність” рішень;
прозорість, ясність для суспільства та платників податків їх внеску у забезпечення обороноздатності держави.
В основу методики проведення оборонного огляду покладено методи та механізми системи планування, програмування, бюджетування та виконання, орієнтовані на досягнення спроможностей, які відомі в країнах НАТО як PPBES (Capability-Based Planning, Programming, Budgeting and Execution System). Однією з основних категорій огляду є “спроможності”, що пов’язують завдання, функції військових організмів, склад військ (сил), інфраструктуру і засоби підтримки для їх виконання. У зазначеному контексті термін “спроможності” є універсальним як для військової сфери, так і для цивільної та дозволяє застосовувати звичайні правила менеджменту для визначення довгострокової перспективи розвитку ЗСУ та ІВФ. Такий підхід до визначення стратегії розвитку ЗСУ є прозорим і зрозумілим як для учасників огляду, так і для суспільства та платників податків. Трансформація цілей воєнної політики в завдання ЗСУ та ІВФ у рамках огляду здійснюється на основі плануючих сценаріїв і ситуацій. Кожна ситуація вимагає певних сил та засобів, що обумовлюють організаційну структуру, яка має відповідні можливості: для бойових структур – бойові можливості, для структур оперативного (бойового) та матеріально-технічного забезпечення – можливості із забезпечення, управлінських структур – можливості з управління, для структур обслуговування – можливості із задоволення потреб військових формувань. Ситуації в різних сценаріях певною мірою можуть повторюватися, а тому сили та засоби, що плануються за різними ситуаціями, можуть бути одними і тими ж. При цьому виключається планування зайвих сил та засобів. У ході прийняття рішень є ризик забезпечення виконання завдань визначеними спроможностями. В основу пошуку прийнятного рівня ризику покладено порівняння обсягів ресурсів для створення спроможностей з тим обсягом, який прогнозується державою для задоволення таких потреб. Ризик вважається прийнятним, якщо сформовані на їх основі спроможності забезпечують задовільний рівень виконання поставлених завдань.Такий методологічний підхід дозволяє виконати завдання оборонного огляду. Слід також зазначити, що учасникам огляду одночасно необхідно опрацьовувати та опановувати зазначену методологію, а також її застосовувати для виконання його завдань. Це стало першим методологічним викликом проведення оборонного огляду, який долається за допомогою системної та скоординованої роботи. Злагоджена робота представників 15 урядових установ вимагала розроблення та узгодження певної організаційно-методологічної бази. Забезпечення координації роботи всіх учасників стало другим організаційним викликом огляду.
Для забезпечення такої роботи було відпрацьовано та введено в дію:
План організації виконання Указу Президента України від 27.06.08 № 598 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року “Про проведення оборонного огляду”;
Перелік основних заходів оборонного огляду в Україні;
Організаційно-методичні рекомендації щодо проведення оборонного огляду в Україні;
План-проспект Стратегічного оборонного бюлетеня на період до 2025 року;
відомчі документи: відповідні накази щодо створення Експертних комісій з питань проведення оборонного огляду, організаційно-методичні вказівки, перелік заходів оборонного огляду, завдання та відповідні плани робочих груп (підгруп) тощо.
Варто зазначити, що Організаційно-методичні рекомендації були опрацьовані із залученням вітчизняних та іноземних експертів, іноземних радників при Міноборони та Генеральному штабі. Це дозволило нам врахувати не тільки досвід першого оборонного огляду, а й певною мірою напрацювання, отримані в ході проведення аналогічних оглядів у провідних країнах світу.
Немає коментарів:
Дописати коментар