Бережливість та господарське ставлення до військового майна – важлива складова бойової готовності.

Багато військовослужбовців проявляють ініціативу та ста­­­ранність у питаннях збереження матеріальних запасів, бережливо відносяться до державних цінностей. ( Навести конкретні приклади із життя частини, підрозділу, присутніх на заняттях слухачів, висловити їм подяку).

Необхідно зауважити, що деякі військовослужбовці не пра­­­вильно розуміють свою роль в цій роботі, принижують почуття відповідальності, не створюють надійного бар'єру на шляху крадіжок, втрат і недостач, а іноді і самі стають на шлях скоєння злочину. (Також навести приклади).

Далі Керівник заняття обов'язково зауважує, що в розділі V Дисциплінарного статуту Збройних Сил України "Про заяви, пропо­­­зиції та скарги" (стаття 115) записано, якщо військовослужбовець виявить факти розкрадання чи псування військового майна, незакон­­­ного витрачання коштів, зловживання в постачанні військ, не­­­доліки в стані озброєння та бойової техніки чи інші факти, які завдають шкоди Збройним Силам України, він повинен доповісти про це безпосередньому командирові, а також надіслати письмову заяву старшому командирові, до Міністра оборони України включно, або до органів військового управління, органів, які проводять попе­­­реднє (досудове) слідство, прокуратури чи інших державних ор­­­ганів.

Основною умовою, складовою забезпечення економії ма­­­теріальних засобів є: зразкова експлуатація і обслуговування техніки і зброї; суворе дотримання вимог інструкцій і настанов, майстерне володіння зброєю та технічними засобами, висока дисцип­­­лінованість військовослужбовців. Керівник заняття наголошує, що для військовослужбовців важливо не тільки збереження та охорона військового майна, а ще головніше - вміти правильно користувати­­­ся зброєю і технікою, досягати найвищих результатів при мінімальних витратах.

Цим принципом необхідно керуватися як в ході бойової підго­­­товки, так і при виконанні господарських завдань.

Далі необхідно звернути увагу на те, що сучасна зброя і військова техніка все більше носе колективний характер і до­­­корінно змінює зміст військової праці, підвищує роль людей, які її використовують, а також вимагає покращення рівня технічної підготовки військовослужбовців.

Бережливий військовослужбовець розуміє, що глибоке зас­­­воєння, вміла експлуатація техніки та зброї мають велике значен­­­ня для підтримки високої бойової готовності та боєспроможності підрозділу, що бережливе відношення до матеріальних і техничних засобів підвищує надійність і строки використання зброї та тех­­­ніки.

Правильна організація цієї роботи збільшує строки служби ок­­­ремих агрегатів і систем, підвищує їх економічні показники.

Таким чином, розвиток і вдосконалення зброї та бойової техніки вимагають все більші вимоги до військовослужбовців всіх родів військ, спонукають їх бездоганно виконувати свої обов'язки.

Статут внутрішньої служби вказує, що командир (на­­­чальник) відповідає за стан і збереження зброї, бойової та іншої техніки, боєприпасів, пального і матеріальних засобів.

Він повинен організовувати експлуатацію, збереження і вико­­­ристання за призначенням казарменно-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військової частини і підрозділів.

Особливо необхідно зазначити, що він повинен здійснювати необхідні заходи щодо безпеки особового складу під час роботи із озброєнням, бойовою та іншою технікою й устаткуванням, проведен­­­ня бойових стрільб, спеціальних навчань, несення вартової і внут­­­рішньої служби, виконання інших військових обов'язків. Загостри­­­ти увагу молодших командирів, що це стосується не лише коман­­­дирів-офіцерів, а й їх особисто.

Статті 127 і 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначають, що солдат у мирний і воєнний час відповідає за точне і вчасне виконання покладених на нього обов'язків і пос­­­тавлених йому завдань, а також за утримання своєї зброї та дору­­­ченої техніки у справному стані, за збереження виданого йому май­­­на. Досягти цього можливо лише за умов, коли солдат:

- сумлінно вивчає військову справу, зразково виконує свої службові обов'язки;

- засвоює все, чому його навчають командири і готує себе до виконання завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини;

- досконало володіє зброєю і технікою, тримає її завжди справною, вичищеною, готовою до бою;

- охайно носить одяг і взуття, своєчасно й акуратно їх лаго­­­дить, щоденно чистить і зберігає у визначених місцях, дорожить державним і військовим майном;

- неухильно виконує правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, а також дотримує­­­ться правил пожежної безпеки. На цьому пункті обов'язків солдата Керівник заняття робить акцент, що нажаль, невиконання цих вимог призводить до негативних наслідків, які пов'язані з каліцтвом і загибеллю людей. (Наведіть конкретні приклади).

Необхідно знати, що під час вивчення ціє те­­­ми мова повинна йти не лише про необхідність бережливості, висо­­­кої майстерності, а й про шляхи, форми і методи їх досягнення.

Далі у розмові з слухачами Керівник заняття зауважує, що в значній мірі успішному оволодінню зброєю та технікою, бережливо­­­му відношенню особового складу до матеріальних цінностей сприяє цілеспрямована виховна робота. Основними завданнями якої є:

- формування у військовослужбовців наукового розуміння ролі людини і техніки в сучасній війні;

- виховання свідомого відношення до вивчення дорученої зброї;

- мобілізація особового складу на відмінне засвоєння та зразкове збереження озброєння;

- зміцнення впевненості в силі та надійності вітчизняної зброї, вміння з високою ефективністю використовувати її в бою;

- пропаганда військово-технічних знань;

- узагальнення та розповсюдження передового досвіду ово­­­лодіння і експлуатації бойової техніки та зброї;

- організація та проведення змагань, націлених на підвищен­­­ня професійної майстерності, оволодіння військовослужбовцями суміжними військовими спеціальностями;

- залучення військовослужбовців до раціоналізаторської та винахідницької роботи.

Виховна робота націлюється на прищеплення військовослужбов­­­цям любові до зброї і бойової техніки. Керівник групи роз'яснює слухачам принцип співвідношення людини і техніки в бою, сутність змін у військовій справі та їх вплив на підвищення боєспромож­­­ності і боєготовності військ, вимоги керівних документів до тех­­­нічної підготовки особового складу, значення поглиблених тех­­­нічних знань для зростання бойової майстерності воїнів.

Однією із форм виховання у військовослужбовців любові до зброї та техніки є показ їх в дії, який супроводжується змістов­­­ною розповіддю про їх бойові можливості та варіанти застосування. Особовий склад, який прибуває до частини, знайомлять з оз­­­броєнням, як правило, це робиться на танкодромах, полігонах, уч­­­бових полях чи в парках. Інженерно-технічний склад з кращими фахівцями демонструють новачкам бойові можливості техніки і оз­­­броєння, розповідають про передовий досвід їх засвоєння.

Вихованню любові до зброї та бойової техніки сприяє урочис­­­те їх вручення молодим воїнам, а також передача їм, воїнами, які звільняються з лав Збройних Сил своїх постів та бойових місць. Порядок вручення особовому складу озброєння та військової тех­­­ніки викладено у додатку N 5 Статуту внутрішньої служби (стр. 181). Керівнику групи доцільно звернутися до цього Порядку, на­­­вести його основні положення.

Широке розповсюдження у військах отримала пропаганда досяг­­­нень у створенні нових зразків, як вітчизняної так і зарубіжної техніки та озброєння, співпрацю в цих питаннях наших вчених з за­­­рубіжними партнерами.

Особливе місце в житті військовослужбовців займають їх зустрічі з ветеранами війни, науковцями, винахідниками і дос­­­лідниками, в розповідях яких воїни знайомляться з сучасними до­­­сягненями науки, практикою застосування техніки і зброї в бою, їх можливостях і перевагах.

Керівник заняття наголошує, що глибокому знанню озброєння, способам його експлуатації та збереження воїни в першу чергу нав­­­чаються на планових заняттях. Командири роз'яснюють особовому складу плани і завдання технічної підготовки, піклуються про чітку організацію та глибокий зміст занять, їх всебічне ма­­­теріальне забезпечення та повне охоплення навчанням всіх військо­­­вослужбовців.

Командири всіх рівнів виявляють ступінь засвоєння особовим складом тем і розділів програми шляхом щомісячних контрольних за­­­нять, враховують їх побажання і організовують проведення додатко­­­вих заходів, які допомогають більш якісно вивчати матеріальну частину, правила її експлуатації та збереження. Крім того, в підрозділах оформляються технічні бюлетені, ку­­­точки бережливих та бюлетені передового досвіду.

Керівник заняття нагадує, що в наших Збройних Силах є добра традиція - шефство досвідчених воїнів над молодими. Бувалі воїни дають їм поради щодо вивчення та засвоєння найбільш складних тем учбового матеріалу, надають допомогу в набутті ними навичок у ро­­­боті з приладами та апаратурою, передають їм досвід обслуговуван­­­ня та експлуатації бойової техніки в важких умовах, розповідають про можливі поломки, показують на тренажерах і макетах найбільш раціональні прийоми роботи, попереджують випадки порушення пра­­­вил технічної безпеки.

Завдяки цьому молоді воїни скоріше вивчають і засвоюють свої обов'язки, виховуються в дусі колективізму, взаємодопомоги та взаємовиручки. Саме в цей час закладаються основи оволодіння ни­­­ми суміжними спеціальностями, тому що в процесі подальшої служби у підрозділі кожен солдат і сержант повинен оволодіти суміжною спеціальністю, бути готовим при необхідності замінити товариша по відділенню, розрахунку чи екіпажу.

Особливу увагу командири, їх заступники з виховної роботи та інженерно-технічний склад приділяють вихованню у особового складу бережливого відношення до озброєння, почуття високої відповідальності за вмілу його експлуатацію і своєчасний ремонт.

Основні заходи виховної роботи, які сприяють вирішенню цьо­­­го завдання проводяться під час підготовки та виконанні регламен­­­тних робот, переводі техніки на режими сезонної експлуатації, в парко-господарські дні чи постановці техніки на короткострокове та довгострокове збереження.

При цьому, на окремих щитах та стендах, поблизу місць вико­­­нання робот, оформлюється план-графік робот, план-завдання на день, плакати та пам‘ятки про міри безпеки. Кожного дня підво­­­дяться підсумки, які потім відображаються в бойових аркушах, лис­­­тах слави, бюлетенях передового досвіду, а також радіо і стінних газетах.

Важливе місце в боротьбі за високу бойову виучку займає про­­­паганда військово-технічних знань. Про її суть і зміст ми вели розмову вище.