Акти тероризму були відомі ще у далекому минулому. В одному з своїх творів У. Шекспір описує підготовку і вчинення такого злосину - вбивство давньоримського диктатора Юлія Цезаря.
Переломним з погляду кількості, масштабу і форм здійснення терористичних актів стало ХХ століття. Наведемо тільки деякі з найвідоміших терористичних акцій минулого століття: 28 червня 1914-го член боснійської «Чорної руки» Гаврило Принцип застрелив ерцгерцога Франца-Фердинанда д’Есте і його дружину Софію; у 1972 році під час Олімпійських ігор угрупування «Чорний вересень» здійснило теракт проти легкоатлетичної команди Ізраілю; у 1983-му відбувся вибух у казармах морської пехоти США в Бейруті, а в грудні того ж року - в амеріканському посольстві в Кувейті; у 1988 році в небі Шотландії був знищений авіалайнер компанії «Пан Амерікен» (загинуло 259 чоловік); у лютому 1993 року терористи підірвали бомбу у Всесвітньому торговому центрі в Нью - Йорку, що призвело до чисельних жертв; у червні 1996 року від вибуху бомби на амеріканській військовій базі в Дахран (Саудівська Аравія) загинуло 19 і було поранено кілька десятків військовослудбовців США; рік 1999-й став особливо трагічним для Росії - вибухи в Москві і Волгодонську забрали сотні людський життів. От і третє тисячоліття людство зустріло, зіткнувшись з дуже жахливим суспільним явищем.
«Тероризм - як явищеі як склад злочину, це загальнонебезпечні дії, що вчиняються публічно або загрозитакими діями, які спрямовані на залякання населення або соціальних груп, у цілях прямого або побічного впливу на прийняття якогось рішення або відмови від нього в інтересах терористів».
У кінці ХІХ сторіччя тероризм в основному проявлявся у формі збройних нападів на коронованих осіб і державних діячів, але з впливом часу він видозмінювався, він вийшов на міжнародний рівень, став транснаціональним.
Чому люди стають терористами, які психологічні коріння цього явища? Дати однозначну відповідь на ці питання дуже важко. Але найбільш важливі, на наш погляд, це, насамперед, яскраво вражена деструктивна аксіосфера, авторитаризм, почуття винятковості, орієнтація на домінування групового етносу.
За оцінками експертів, що займаються проблемами тероризму, у цей час у різних країнах світу налічується майже 100 великих терористичних організацій.
Тероризм - не єдина стратегія бойовиків. «Брати - Мусульмани», «Ірландська республіканська армія» (ІРА), палестинський «Хамас», курдські екстремісти, «Тигри возволення Таміл іламу» у Шрі-Ланці, баскський рух «Батьківщина і Свобода» (ЕТА) та інші організації, що з’явилися у ХХ сторіччі, мають як терористичні, так і політичні угруповування. При цьому останні забезпечують соціальні цілі і виховання, займаються бізнесом, виступають на виборах, тоді як перші організують засади і вбивства. Боротьбі з тероризмом приділяється першочергова увага: удосконалюється законодавство (за період з 1958 по 2001 рік було прийнято понад 40 правових актів; створюються і удосконалюються підрозділи державних відомств, що беспосередньо займаються питаннями боротьби з тероризмом. Збільшується фінансування правоохороних органів та їх чисельність, забезпечюється додаткова підготовка спецпідрозділів. До антитерористичної діяльності залучаються і збройні сили.
Однак створена система антитерористичної боротьби виявилось нездатною запобігти трагедії 11 вересня 2001 року, коли в результаті чітко спланованої терористичної операції були захоплені декілька літаків амеріканських внутрішніх авіаліній, за допомогою яких були зруйновані, два 110-поверхових будинки в Нью-Йорку, піддався нападу й одержав великі руйнування Пентагон. Загинуло тисячі людей, був нанесений серйозний економічний збиток на десятки мільярдів доларів. ФБР і ЦРУ виявили свою повну безпорабність.
Немає коментарів:
Дописати коментар