Успішна модернізація країни

Методичний матеріал для проведення Дня інформування 19 січня 2012 року на тему:“Успішна модернізація країни, динаміка зростання економіки у 2011 році – надійна основа подальшого покращення життя громадян України”. (за матеріалами виступу Президента України В.Ф.Януковича на підсумковій прес-конференції з представниками засобів масової інформації”

 Перед початком прес-конференції Президент України привітав присутніх з наступаючим Новим роком і Різдвом Христовим і зазначив: “Цей рік був дуже непростий, він був насиченим, як і кожен рік у нашому житті. Ми мали великі надії, багато робили для того, щоб все, про що ми мріяли, відбулося. Але не завжди відбувається так, як нам хочеться.

Деякі питання нам вдалося вирішити успішно, по деяким питанням продовжується робота. Це цілком природно, тому що продовжується життя. Але що найголовніше? Найголовніше те, що все, що нам вдалося зробити, це вже той позитив, який нам дає надію на майбутнє.

У нас завжди була, є і буде віра у наші власні сили і можливості нашої країни і наших людей. З такою вірою ми живемо і будемо жити. Наступний рік, я переконаний, також дасть позитив.

2010 і 2011 роки стали своєрідним закладенням фундаменту: це була спроба сил, чи здатні ми подолати ті виклики, які нам дала доля, чи ні. А виклики були досить непрості.

Вважаю, що по великому рахунку нам вдалося витримати, в дуже непростій ситуації знайти різні рішення. По деяких питаннях вони залишаються на наступний рік, по деяких питаннях ми почали рух вперед. Безумовно, швидкість, глибина реформ завжди буде суперечливим питанням і буде залежати від багатьох складових, в тому числі і від виконавців, від рівня їх підготовки, від стану суспільства, сприйняття того нового, що ми пропонуємо. Хоча я переконаний, що кожна людина добре розуміє, що для того, щоб змінити життя на краще, потрібен рух вперед, потрібні зміни. Не можна йти в майбутнє боком чи задом.

Ми повинні розуміти, що рух вперед завжди поступальний, завжди глибоко продуманий, дуже часто він обережний, і це цілком зрозуміло. Тому що те, що ми бачимо, що відбувається у світі, що несуть людям непродумані кроки лідерів різних рівнів, до чого призводять революції, з цього нам треба робити висновки.

Перш за все я хотів би сказати, що 2011 рік був непростим для всього світу.

Ми відзначили в цьому році 25-річчя Чорнобильської трагедії. Коли ми підводили підсумки на Київському саміті за участю представників урядів, президентів, наукових кіл різних країн, десятки лідерів різних країн приїхали в Україну, і ми показали не тільки, як долати наслідки Чорнобильської катастрофи через 25 років, а питання залишилися ще досить гострі. Ми не забули і про те, що Фукусіма-1 нагадала, що ядерна безпека для світу є одним з найголовніших питань. Тому ми обговорили у столиці України питання щодо недопущення подібних трагедій у світі. Ми порушили питання глобальної відповідальності за ядерну безпеку у світі.

 

Також ми добре розуміємо, що національні інтереси, економічні інтереси завжди повинні переважати в нашій політиці. Попри загрозі другої хвилі глобальної економічної кризи ми продовжили курс реформ. Мені приємно відзначити, що два дні тому ми підвели підсумки разом з нашими європейськими партнерами того шляху, який ми пройшли разом, підготувавши нові правові рамки наших відносин. Це питання асоціації та всеохоплюючої і поглибленої зони вільної торгівлі. Ми завершуємо виконання законодавчого етапу національного плану дій щодо лібералізації візового режиму. У 2012 році ми вже перейдемо до переговорів про встановлення чітких часових рамок досягнення умов безвізового режиму.

Виконання намічених завдань дуже сильно ускладнюється умовами невигідних газових контрактів з Росією. Але ми переконані в тому, що ми вирішемо це питання.

Я хотів би сказати, що ми дійсно в минулому і позаминулому році заклали основу для покращення життя наших громадян, отримали зростання економіки в Україні.

Динаміка зростання економіки зберігається, вона стійка. Ми робимо все для того, щоб макроекономічні показники зростали і були стабільними.

Дуже приємно, що в цьому році ми зібрали найбільший врожай зернових практично за всі роки незалежності. Ми створили нові умови для розвитку бізнесу. Запрацював раніше прийнятий Податковий кодекс. Як завгодно до нього можна відноситися, але він вже є, вже існують правила гри. Ми налаштовані його вдосконалювати і надалі. Малий бізнес отримав нові полегшені правила гри у вигляді оновленої спрощеної системи оподаткування, обліку, звітності. Прибираються зайві заборони, ліцензії, дозволи. Все це рухається вперед. Нові правила гри позитивно сприймаються бізнес-середовищем в цілому. Хоча є ще багато недоліків, над якими треба працювати.

Зокрема, темпи залучення іноземного капіталу в українську економіку прискорилися майже на третину. Майже на 40% зріс український експорт, що дуже важливо для нас як для країни з експортоорієнтованою економікою. На 14% зріс роздрібний товарообіг. Відновлене економічне зростання дозволило нам підвищити пенсії, зарплати і соціальні виплати. Це також приємно відзначити, хоча я кожного разу кажу, що це відбулося не настільки, як нам хотілося би. Але можливості економіки завжди обмежені, і ми про це повинні пам'ятати. Але ми рухаємося вперед.

Допомога при народженні дитини зросла у порівнянні з її розміром на початок року. На першу дитину – на 6,7 тисяч гривень, на другу – 12,5 тис. гривень, на третю – 25,1 тисяч гривень. Збільшену допомогу при народженні дитини отримали 227 тисяч сімей українців. Мені приємно констатувати, що ми досягли стійкого підвищення народжуваності. Демографи прогнозують, що за цей рік народиться близько півмільйона немовлят. Ми забезпечили додаткові кошти, щоб підтримати родини з новонародженими дітьми.

 За цей рік ми спостерігаємо ще один оптимістичний факт. Вперше за історію незалежної України народжуваність перевищила смертність на третині території областей, тобто у 8 областях. Такий результат говорить про одне - що люди почали вірити у завтрашній день. Це чудово.

 Ми відповідально і системно підійшли до планування і виконання великих інфраструктурних проектів. Основний акцент, головну скрипку тут зіграла підготовка до чемпіонату Європи Євро-2012. Це також був непростий виклик для нашої країни. Але УЄФА визнала, що Україна виконує свій план підготовки до чемпіонату Європи, з Україною можна мати справу. Побудовані нові інфраструктурні об'єкти – аеропорти, стадіони, відремонтовано біля 2 тисяч кілометрів доріг і побудовано нових.

Євро-2012 дійсно стане для нас історичною подією. Україна відкриє себе Європі і світу як розвинена, сучасна і дуже красива країна. Переконаний в тому, що туристична галузь отримає можливість розвитку.

 Але наші проекти не обмежуються тільки Євро-2012. Серед масштабних проектів є такий проект як “Енергія природи”, який передбачає будівлю вітрових, сонячних, малих гідроелектростанцій. Ми вже це робимо в деяких регіонах України. Я про це сьогодні скажу. Цього року введено в дію дві сонячні станції у Криму, запрацювала перша черга вітропарку «Азовський». Я хотів би, щоб ми вдумалися, що за попередні 20 років української незалежності практично не було побудовано жодного такого об'єкта.

 Безумовно, нам потрібні масштабні об'єкти, які б стали локомотивами розвитку України в наступні десятиліття. Ми працюємо над цими питаннями.

 Разом з глобальними проектами ми думаємо і про освітні проекти. В цьому році ми побудували 21 нову школу для наших дітей. Діти будуть вчитися в нових сучасних класах, в нових приміщеннях. Створюється гарна основа для навчання наших дітей. Наприклад, прийнято рішення про створення електронної бібліотеки. Національним проектом “Відкритий світ” ми найближчим часом забезпечимо єдину освітню мережу. Ці кроки будуть продовжуватися, тому що реформа освіти буде охоплювати не один рік. Ми повинні поступово рухатися в цьому напрямку, але відчувати, що ми рухаємося вперед і в створенні умов, і в якості освіти.

 Особливу увагу в 2011 році ми приділяли медичній реформі. Невипадково це питання постійно було гострим, в тому числі ви бачили і зміну кадрів. Але ми прийняли цілу низку законів щодо реформи системи охорони здоров'я. Вже готові конкретні пропозиції щодо удосконалення медичних закладів і створення умов соціально-медичного страхування. Ми вже почали робити перші кроки. Наприклад, в Україні в чотирьох пілотних регіонах вже створено 160 центрів первинної медико-санітарної допомоги.

В рамках національного проекту “Нове життя” відкриваються перинатальні центри. Вони будуть в кожному регіоні, не тільки в пілотних.

В межах земельної реформи в Вінницькій, Київській, Харківській областях здійснюється пілотний проект щодо реалізації всіх переваг державного земельного кадастру, передбачених у відповідному законі. Це дуже болюча тема, але ми також повинні рухатися вперед. Реєстрація земельних ділянок буде здійснюватися протягом не більше 14 днів з моменту заяви. Тоді як раніше тяганина тривала інколи роками. До кінця 2012 року доопрацьована і вдосконалена програма, яка буде впроваджуватися практично у всіх регіонах України.

В житлово-комунальній сфері ми почали працювати над створенням стимулів для створення мереж об'єднаних співвласників житлових будинків. Ви знаєте, що створений національний регулятор, і питання встановлення тарифів буде розглядатися під мікроскопом. Ми будемо робити все для того, щоб не допустити того, щоб ті прорахунки, які мають господарюючі суб'єкти, покладали на плечі наших людей. Люди повинні мати право отримувати справедливі тарифи. Тому створюється конкурентне середовище за ціною, якістю послуг в житлово-комунальному господарстві. Поява такого класу повноцінних власників житла створить нову основу для модернізації успадкованого ще з радянських часів житлово-комунального господарства.

У наступному році головний акцент державної підтримки ми зробимо на поглибленні реформ саме на регіональному та місцевому рівнях. Ми знаємо, що тільки там буде відчутна та робота, яку ми розпочали, по великому рахунку.

Ми передбачаємо створення міцних горизонтальних зв'язків між регіонами та місцевими громадами, посилення міжрегіонального співробітництва, активну політику регіонів із залучення інвестицій, в тому числі через формування інноваційно-орієнтованих господарських кластерів.

Важливі кроки буде зроблено в забезпеченні прозорості та ефективності державного управління. Ми прийняли закони і рішення, які спрямовані на боротьбу з однією з головних перепон на шляху реформ - це корупція в державному секторі.

Модернізація правової сфери торкнулася питань, яким раніше практично не приділялося належної уваги. Зокрема це питання гуманізації відповідальності за порушення у господарській сфері та боротьбі з катуваннями.

Попри позитивні зрушення в економіці та початок реалізації важливих національних проектів є серйозні питання до роботи Уряду і в цілому виконавчої влади. Ціла низка прорахунків, які були зроблені, інертність, інколи і прямий опір бюрократичного апарату стояли на заваді вирішення багатьох питань. Робота щодо подолання цих негараздів ще попереду.

Дуже часто нас не задовольняла робота керівництва деяких урядових структур, місцевих адміністрацій. Можна наводити багато прикладів, вони були впродовж року, але я хочу сказати, що ми підходили і будемо жорстко підходити до прийняття кадрових рішень по тим чиновникам, які не відповідають вимогам часу.

Тому інколи правове, адміністративне затягування реформ в різних напрямках було прогнозованим, тому що не тільки суспільство, але і чиновники дуже часто були не готові до тієї роботи, яку ми розпочинали. Ми зрушили з місця багато питань. І сьогодні на жорсткому контролі знаходяться практично всі напрямки, по яким ми почали модернізацію.

Можна багато критики сьогодні наводити, але за цей період часу Уряд і в цілому виконавча влада свою справу зробила. А враховуючи те, що ми не приховували, не приховуємо і ніколи не будемо приховувати недоліки, ця дискусія завжди буде актуальною, що нам вдалося зробити, чого і чому не вдалося зробити. Тому прорахунки треба своєчасно виправляти і ніколи їх не повторювати.

Що стосується пошуку нових рішень. Безумовно, ми завжди будемо в цьому процесі і не будемо ніколи допускати несправедливих підходів по відношенню до людей чи, як кажуть, “різати по живому”. Невипадково, коли люди виходять з різними протестними акціями. До цього їх змушують ті прорахунки, які є на різних рівнях.

Мене, безумовно, особисто також це чіпає, як кажуть “за живее”, тому вважаю, що робити будь-які експерименти над людьми не можна. Ми повинні все передбачати. Але ми повинні і розуміти, що в нас є, як кажуть, “старий чемодан”, який ми тягнемо за собою - це ті закони, які були прийняті в різні часи і які сьогодні не відповідають вимогам часу. Фактично закони були популістські, які приймалися під різні вибори парламентські, президентські, а зараз вони збіглися в часі.

Наприклад болюче питання чорнобильців.  Знаю багато людей, які були дійсно ліквідаторами. Знаю, що вони хворіють. Знаю, що їм важко. І наш борг перед ними, борг держави створити всі умови. Але, коли під це підлаштовуються певні аферисти і мошенники, а потім до них ще приєднуються деякі політичні гравці, які виросли за роки незалежності на різних авантюрах - це прикро. Не можна гратися на біді. Переконаний в тому, що люди це добре розуміють.

Ми повинні вирішувати ті проблемні питання, в тому числі й соціальні зобов'язання держави, які сьогодні ще залишаються. Найближчим часом буде прийнято рішення щодо відновлення справедливості в розподілі пільг. Над цими питаннями треба працювати. І ми це робимо.

Є питання гострі, такі як питання справедливості. Це питання стосується постійного вдосконалення системи пільг, тарифів по відношенню до різних категорій громадян, в тому числі і надання субсидій самих різних.

У нас дуже багато є прикладів, коли багаті люди отримують субсидії. Коли в державі немає грошей і ми знаходимося в складному становищі, безумовно, це неприпустимо. Але переконаний в тому, що Уряд разом з парламентом буде постійно наводити порядок у справедливому розподілі державних коштів, в тому числі і податковий тягар також повинен бути справедливо розподілений. Буду завжди вимагати, щоб програма дій Уряду була конкретною за суттю, строками і ефективністю.

В наступному році нам треба використати ті переваги, які ми отримали за ці два роки. Ми значно скоротили дефіцит бюджету. Ми починали з 14% дефіциту в минулому році, заклали на цей рік 3,5% і нам вдалося вийти на цей показник. А на наступний рік вже дефіцит бюджету буде – 2,5%. Ми плануємо доход бюджету наступного року майже на 100 мільярдів більший, ніж в цьому році. Безумовно, у нас скоротяться витрати на Євро-2012, суми на обслуговування зовнішнього боргу. Якщо в цьому році на обслуговування ми заплатили 89 мільярдів гривень, то в наступному році це буде лише 61 мільярд.

Тобто, у нас є всі можливості, щоб з оптимізмом дивитися в майбутнє. Але ми не заспокоюємося. Робота йде і буде йти в напрямку посилення держави в питаннях внутрішньої політики, тобто ефективної економіки, проведення прагматичної зовнішньої політики, яка створювала б усі умови для збільшення нашого експорту, пошуку нових ринків, нових партнерів та інвестицій.

Переконаний у тому, що соціальні стандарти також будуть зростати. Якість життя – це і житлово-комунальні послуги, це і медицина, це і освіта.

Далі. Імідж країни, який дає нам всім відчуття того, що ми держава сильна і ми сильна нація, це Євро-2012. Далі. Підготовка до чемпіонату Європи з баскетболу в 2015 році. А ми фактично вже таку можливість отримали. Ви знаєте, таке рішення прийняте. Тому ми будемо робити все, щоб наближати нашу Україну до тих демократичних стандартів життя, в тому числі за якими живе Європа.

Будь-які реформи потребують часу. І цей механізм має таку непросту суспільну інерцію. До цього повинно бути готове громадянське суспільство, а що головне, що до цього повинна бути готова влада, за яку я безпосередньо несу відповідальність. Виконавці не завжди, як вони кажуть, готові до цього і це також цілком природно, цілком. У нас є застарілі звички, є бажання жити по-старому. Тому все це є ті перешкоди, які стоять на шляху оновлення життя. І цілком справедливо, що люди бажали, щоб це відбувалось скоріше. Якомога скоріше.

Тому дуже важливо, що ми не отримали розчарування. Дуже важливо, що ми зберегли надію і віру у власні сили. І я хочу сказати, що на цьому шляху ми об'єднуємо людей. Але я не хочу марнувати працю багатьох колективів, які працювали не тільки заради власного добробуту, але і заради розвитку держави. Тому що вони платили податки. За рахунок цих податків нам вдалося не тільки зберегти рівень оплати, але дещо підвищити пенсії, заробітні плати і соціальні виплати.

Тобто, ми отримали можливість рухатись вперед. І коли я дивлюсь на ці протестні акції, безумовно, в мене болить серце. Безумовно, за цим стоять ці прорахунки влади, які можна розкласти на наслідки минулого, на недоліки виконавців, на прорахунки в реформах. Тобто, тут багато є складових, але головне, що це наше життя.

Головне, що в цілому ми зберегли стабільність. Знаєте, як кажуть, в сім'ї завжди є проблеми. Назвіть таку сім'ю, в якій не було б проблем, чи державу? Але я хочу сказати, що дуже важливо, щоб ми завжди берегли те, що в нас є - здобутки. Щоб ми до цього відносились, берегли і пам’ятали про цю відповідальність. І, Боже упаси, щоб ми допустили, щоб було горе. Оце нам не треба допустити. Тому що, коли ми бачимо, як у світі страждають люди, коли ми надаємо гуманітарну допомогу і коли повертаються наші виконавці і розповідають, що є території, на яких людям немає що їсти, немає даху над головою - це біда. Дуже важливо, що ми зберігаємо в цілому суспільну злагоду. Зберігаємо. І це найбільший наш здобуток. Стабільність, яку ми повинні берегти всі разом і нести разом за це відповідальність.

Щодо реконструкції та модернізації діючих очисних споруд.

Ми вдосконалюємо сьогодні українське законодавство. Нещодавно створено спеціальний підрозділ Генеральної прокуратури з нагляду за Дніпром, за дельтою Дніпра. Посилення сьогодні всіх заходів відповідальності і контроль з боку держави повинні створити певні умови для створення національних проектів, покращення цілих екологічних басейнів наших річок, узбереж, наших морів, дельт річок.

Розпочалась у великих обсягах розбудова проектів водовідведення навколо Азовського та Чорного морів і наших річок. За минулий рік на ці роботи було використано більше 500 млн грн.

На одному з таких нових об'єктів в Севастополі я побував. Це найсучасніша споруда з найсучаснішими французькими технологіями очищення вод.

Наші звалища. Їх дуже багато у країні. Коли приймали законопроект про “зелений тариф”, який фактично зрушив з місця будівництво сонячних електростанцій, вітрових електростанцій, на жаль, депутати не спромоглися прийняти рішення по тарифу сміттєспалювальних заводів, які будуть виробляти електроенергію. Цей законопроект терміново буде внесений на розгляд  парламентом.

В країні багато відходів промислових підприємств. Це величезна екологічна проблема, яку нам треба буде вирішувати найближчим часом. Для цього будуть використовуватись великі кошти, які заплановані в бюджеті на 2012 рік.

Я хочу сказати, що ми будемо з року в рік в цьому напрямку посилювати рівень фінансування цих програм. Це наш обов'язок. Це наша країна. Ми повинні очищувати нашу землю, наші води і дбати про екологічний стан навколишнього середовища. Ми будемо це робити.

Щодо відповідальності вищих посадових осіб за проведення реформ в державі, кадрові зміни керівництва міністерств

У мене є великий досвід управління різного рівня. Але завжди пам'ятаю про свою відповідальність за результати будь-якої роботи. Ефективність, безумовно, впливає, як кажуть, і на суцільний колективний результат роботи. Тому інколи робота однієї людини марнує роботу колективів. Такі випадки в нас є, на жаль.

Є сьогодні плани зробити деякі кадрові зміни, і вони будуть зроблені тоді, коли прийде час. Але це не самоціль. Самоціль – це покращення ефективності в цілому системи влади і окремих її напрямків.

І там, де є вже необхідність, як кажуть, там, де вже це питання назріло, рішення будуть прийматись негайно. А якщо ще залишається хоча б маленька надія, коли відкривається друге дихання у людини на дистанції, то треба дати таку можливість.

Щодо створення суспільного мовлення в Україні.

Це питання буде вирішено.Воно стоїть давно. Підходи є різні. Група, яка створена за участю громадських організацій затягнула це питання. Я відверто скажу, що я вам вдячний за те, що ви мені нагадали. Я найближчим часом подивлюся, у якому стані цей законопроект і підсилю вирішення цього питання.

Щодо отримання Україною знижок тарифів на газ та умов створення газового консорціуму.

Питання є одним з центральних з точки зору розвитку економіки держави.

Спадщина, яку ми отримали у 2010 році – важка. Кожний місяць ми сплачуємо майже 1 млрд. доларів за газ і кожний місяць стоїть питання, де взяти гроші. 500 мільйонів доларів ми збираємо зі споживачів, а 500 мільйонів доларів кожний місяць нам треба знаходити або вилучати із фінансової системи України, або брати кредити, які відбиваються на нашому національному боргу.       

Два роки поспіль ми живемо у такому стані. У лютому наступного року за  ця сума буде становити 12 мрлрд доларів.

Крім цього наші товаровиробники, промислові підприємства сплачують за газ, який знаходиться в собівартості продукції що випускається більше ніж конкуренти  у всьому світі.

Умовно – це на 100 доларів (європейські країни), на 300 доларів – такі держави як Росія, Білорусь.

Таріфи на житлово-комунальне господарство  і таріфи на газ для громадян України підвищувати не має можливості, і ми не стали їх підвищувати на 50% як цього вимогає Міжнародний валютний фонд.

Друга складова цього питання – відносини з Росією і з Європейським Союзом. Ми зобов’язані забезпечити стабільну прокачку газу для користувачів Європи. І ми це робимо. Ми своєчасно сплачуємо за газ і не створюємо проблем для ні для Європи, ні для Росії.

У 2005 році було прийняте рішення про будівництво Північного потоку, в той час, коли Україна почала конфліктувати з Россією.

Зявилась загроза нестабільності роботи української газотранспортної системи. Було прийнято рішення деякими європейськими країнами і Росією. Перша черга газотранспортного потоку вже побудована. Що це означає? Умовно кажучи, це той об’єм роботи і подкачки газу з-за якого Україна може втратити об’єми прокачки в Європу. Це по-перше.

По-друге. Газотранспортна система Білорусі належить Росії. Чи буде Росія модернізувати газотранспортну систему для того щоб збільшити об’єми прокачки газу до Європи? На це питання відповіді поки що немає.

По-третє. Чи буде будуватися південний поток? Відповідь – будівництво розпочато. У Сербії здано до експлуатації перший об’єкт. Це газове сховище майбутнього Південного газового потоку. 

 І нарешті, українська газотранспортна система. В якому стані вона знаходиться?

Чи є в  нас загрози, що газотранспортна система буде девальвирувати і політичному і в економііччному плані?

Сьогодні ми витрачаємо близько 7 млрд. кубичних метрів газа на прокачку, тобто технологічного газу.

Минають роки, систему терба ремонтувати. Є проект модернізації, який за попередніми оцінками коштує від 5 до 7,5 млрд. доларів.

Чи є в України можливість самостійно модернізувати газотранспортну систему? Відповісти на це питання дуже важко.

Якщо взяти все разом, то ми повертаємось у 2003 – 2004 роки, коли в цей період часу почали працювати над створенням газотранспортного консорціуму.

Для чого? Для того щоб забезпечити модернізацію газотранспортної системи та збільшити об’єми прокачки газу. Ми згадуємо проект Богородчани – Ужгород, який був готовий і на той час коштував 600 млн. доларів. Він залишився проектом на папері. 

Це все разом покладено в основу концепції переговорів з нашими партнерами – із Росією і з Європою.

Як бути в ситуації, коли Європа ігнорує зобов’язання Енергетичного співтовариства, членом якого  Україна стала в цьому році? Тобто, фактично без нашого погодження приймаються такі рішення. А це не передбачено статутом.

Як можно заспокоїтися, коли ми бачимо що в обхід України будуються газотранспортні системи, а ми сплачуємо дискримінаційну ціну і знищуємо власну економіку?

Я вже казав, про переговори, які ми ведемо з Росією практично два роки входять в більш активну фазу з вересня  2011 року. Ми обговорювали це питання на рівні Президентів держав, прем’єр-міністрів, з членами урядів. Нами проведено всебічну величезну роботу. Ми бачимо наш національний інтерес у зниженні ціни на газ до рівня європейського. Нам необхідна європейська справедлива ціна. А з урахуванням Харьківської угоди ми будемо вимагати і мати можливість знизити  від цього рівня на 100 доларів. Ось таку ціну ми бажаємо отримати для України. 

Що стосується газотранспортної системи. По великому рахунку ми бажаємо створення газотранспортного консорціуму і розподілу відповідальності за роботу цій системи між Україною, Росією та  Європою.

Ми ведемо переговори щодо модернізації газопроводу, збереженні обсягів прокачки газа на рівні, який у перспективі дасть можливість збільшити обсяги об’ємів прокачки газу.

Ми розуміємо, що за умов закриття атомних електростанцій в Європі об’єми споживання газу будуть зростати, і Україна буде займати належне місце у системі транспортування газу як транзитна сторона.

У нас є велике бажання і величезна необхідність домовитися по всіх параметрах, про які я казав. Ця робота сьогодні проходить на рівні експертів. Будемо сподіватися що вона завершиться компромісним рішенням, в наслідок якого кожна сторона  щось втрачає і щось придбає. У нас є досвід позитивних і негативних наслідків проведення переговорного процесу з Росієй. У вирішальному вигляді ключовим фундаментом успіху буде довіра. А її нам ще треба побудувати, тому що вона була зруйнована у минулий період часу.

Що стосується ціни на газ.

Ми кажемо про знижку. Сьогодні ціна в Україні – 515 доларів (ціна на газ), а з урахуванням Харківської знижки – 415 доларів. Це ціна непідйомна. Хоча в минулому році ми отримали знижку: в цілому це сума близько 3,5 мільярда доларів. Цього року вона не буде нижчою, а скоріш за все, буде вищою, ніж в минулому році, але все одно ціна найвища в Європі. Ми вважаємо, що ціна на Україні не повинна бути вищою за 250 доларів – це не на 100 доларів, а набагато більше. А якою вона буде – важко сьогодні сказати. Я ніколи не загадую.

Що стосується створення газотранспортного консорціуму.

Безумовно, ми ставимо собі за мету створити тристоронній газотранспортний консорціум. Але як це буде зроблено і коли – також важко сказати. Тобто це питання ще без відповіді.

Що стосується поступок чи вимог.

По-перше, ЄврАзЕС. Наша позиція була і залишається такою, як і раніше. Ми хочемо подивитися, як буде працювати ЄврАзЕС, побачити результати її роботи в умовах вступу Росії до Світової організації торгівлі. Якщо це приваблюватиме Україну, буде вигідно нам і буде відповідати нашим національним інтересам – ми це питання винесемо на публічне обговорення і висловимо свою точку зору і свою позицію.

Що стосується енергетичного співтовариства.

Поки що ми не побачили позитивних результатів. Україну ігнорують наші колеги в Енергетичному співтоваристві. Приймаються рішення, які фактично йдуть усупереч національним інтересам України. Ми не бачимо сьогодні розуміння того, а що ж далі, як далі буде?

 Правильною була позиція – пропозиція України розділити відповідальність, можливості газотранспортної системи між споживачем – Європою та постачальником газу – Росією і транзитером – Україною. Тобто створення газотранспортного консорціуму.

Ми побачили, що пройшов час, і, як кажуть, нам “втерли носа”. Соромно зараз повертатися до цього питання чи ні? Я скажу, що мені не соромно. Мене це дуже хвилює, тому що ми можемо втратити багато чого і замість того галасу, який був, – що це наше багатство, наше надбання – ми отримаємо металолом. От така позиція.

Тому я не хочу, щоб наша газотранспортна система була на узбіччя відкинута і нікому не була потрібна. Я хочу, щоб вона використовувалася. Тому ми спрямовуватимемо усі зусилля для того, щоб створити газотранспортний консорціум, для того, щоб українська газотранспортна система працювала, щоб від її роботи платились податки на території України, наповнювали бюджет український, за рахунок якого живе вся країна. Оце моя позиція. 

Щодо відзначення у березні 2014 року 200 років з дня народження Тараса Шевченка та будівництва до того часу автобану Київ – Канів – Дніпропетровськ на правому березі Дніпра. 

 Це дуже важлива подія для нашої країни. Тарас Шевченко – наш  духовний батько. І те, що ми зобов'язані об'єкт української культурної спадщини перетворити на такий привабливий достойний пам'ятник Кобзарю,  - наше завдання. Сподіваюсь, що вже навесні цього року в усіх вас буде можливість відвідати Чернечу гору, побувати на могилі Кобзаря. Цей комплекс на 99% вже відновлено, у тому числі й музей. Там побудований річковий вокзал. До речі, і вертолітна площадка побудована для всіх. Це означає, що ми й далі будемо розвивати інфраструктуру, яка належить сьогодні Україні.

Будівництво автобана передбачено проектом, який з'явився минулого року. Це та дорога, яка зв'яже столицю України з Дніпропетровськом. Далі ця дорога піде на Донецьк, Луганськ, Ростов. Це та дорога, яка вкрай необхідна нашій країні. Коли ми кажемо, що Україна повинна бути привабливою, ми повинні зробити все, щоб можна було із західних до східних кордонів проїхати Україну не більше ніж за 15 годин.

До речі, швидкісні потяги також найближчим часом будуть в Україні працювати. Я мав розмову вже з виконавцями, з компанією, яка їх буде постачати. Вони будуть відвантажені. І зараз робиться велика робота, щоб Україна їх отримала до початку Євро–2012, тобто навесні 2012 року. 

Щодо випадків харчового отруєння дітей

Ця система потребує комплексного підходу. Нам треба дивитися не тільки на якість продуктів. На якість продуктів обов'язково, але умови їх збереження, які у нас є в різних закладах, – дитячих, учбових і так далі, і умови приготування їжі. За всіма цими напрямками останнім часом Уряд працює і приділяє значну увагу. Такий системний підхід буде запроваджений у вигляді певних рішень Уряду і можливо змін до деяких законів. Тобто посилення відповідальності, досягнення певних стандартів у цих напрямках. Це, я сказав би так, недоліки цієї старої системи, яка існувала і, на жаль, ще існує у нашій державі. Нам треба запроваджувати зовсім нові стандарти і підходи до вирішення цих питань. Різні регіони, у тому числі й підприємства, мають різні підходи. Там, де є господар, там по-господарськи. Але сподіватися на те, що господар завжди буде відповідально відноситися, нам не приходиться, тому що є випадки зворотні, неприпустимі по відношенню до здоров'я наших діточок.

Щодо звільнення Юлії Тимошенкота ратифікацію Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Це питання дійсно є дуже болючим. Воно неприємне. Відповідь дуже непроста на це питання. Воно лежить в такій площині. Я за те, щоб ми ніколи не мали такої проблеми, яка створилася в Україні у газових питаннях внаслідок підписання цих угод.

Як цього не допустити? Ви ж добре розумієте, що якщо б я в 2010 році, наприклад, коли ми прийшли до влади і коли я бачив, що діє Угода, яка знищує сьогодні не просто економіку України, вона знищує Україну. Це той тягар, який ми нездатні тягнути. І заради чого? Що я повинен був зробити, скажіть? Відмінити рішення Ради національної безпеки і оборони 2009 року, яке приймалося Президентом Ющенком і всіма членами Ради національної безпеки. На яких підставах? Це перше.

Друге. Що я повинен був зробити – заборонити правоохоронним органам, щоб вони розслідували це питання. Які у мене були підстави це робити?

Єдине, що я вимагав – щоб не застосовувався вибірковий підхід. Я тоді попередив усіх виконавців, що під мікроскопом на цю справу буде дивитися суспільство, громадськість, фахівці. Якщо ви десь порушите закон, будете нести відповідальність, у тому числі й кримінальну. Ви повинні пам'ятати про свою відповідальність.

Третє. Якщо йде розслідування, то повинен бути і суд, який повинен розставити, як кажуть, крапки над “і”. Виникла ідея, як кажуть, нам її підкинули – декриміналізувати деякі статті Кримінального кодексу України, у тому числі статтю 365.

Коли фахівці почали працювати над цим питанням, вибрали ці статті, які можна декриміналізувати, і підготували відповідний законопроект, що передбачає не зняття відповідальності за скоєні злочини, а відповідальність перекладається матеріальна. Наприклад, той, хто скоїв такий злочин, платить збитки, нанесені державі, у 100 % обсягах і штраф в окремих випадках до 200 % – штрафні санкції у деяких випадках.

Тобто держава примушує сплатити ці збитки і може позбавити волі, але у більшості випадків – це умовне покарання. Тому декриміналізація не передбачає помилування. Вона передбачає покарання, але уже в інший спосіб, не позбавлення волі. І в інших країнах є різні практики, як це відбувається.

Фахівці вивчали це питання. Коли ми прийшли до висновків, що цей законопроект повинен прийматися з консенсусом у парламенті. Було прийнято рішення, що Президент вносить по дев'ятнадцятьох статтях законопроект про гуманізацію покарань, декриміналізацію деяких статей, 365 статтю треба виписувати у парламенті. І я сказав так: якщо буде допомога нам будь-яка, будь ласка, виписуймо цю статтю і декриміналізуймо. А нова фракція, Іван Кириленко, виступив із заявою, що Тимошенко сказала, що це їм не потрібно, що декриміналізація цієї статті потрібна представникам влади для того, щоб уникнути відповідальності. Тобто почалася політична гра.

Я став заручником цієї ситуації. І коли до нас приїхали європейці – президент Баррозу і президент ван Ромпей, я їм сказав: якщо у Вас є конкретні пропозиції, як вийти з цієї ситуації, то давайте скажіть мені, яка є практика. Але розслідування припинити не можна. Судові справи припинити не можна, вони будуть розглядатися. Повноважень щодо втручання в них – ні в кого немає. Тобто система незалежна, вона працює.

Що стосується майбутнього. Безумовно, недоліки, які є в українському законодавстві, треба виправляти. І ми над цим питанням почали працювати тоді, коли ще про проблему карної справи Тимошенко не було відомо. Тобто у 2010 році було створено робочу групу, яка сьогодні продовжує працювати над питаннями реформування органів прокуратури та адвокатури.

Сьогодні разом із фахівцями Ради Європи підготовлено новий Кримінально-процесуальний кодекс, який найближчим часом буде винесено на розгляд парламенту. В якому вигляді він вийде з парламенту – важко зараз сказати. Але переконаний, що головний принцип, який закладений у цьому Кримінально-процесуальному кодексі, – це принцип змагальності сторін захисту і звинувачення, буде там збережений. І це дуже важливо з точки зору майбутнього.

Тобто ми працювали і будемо працювати над удосконаленням системи судочинства, системи кримінальної юстиції. І це значно підніме рівень захисту прав і свобод людини. Це наш обов'язок перед Радою Європи. Ми ці зобов'язання брали тоді, коли входили у Раду Європи. Це та реформа, якою ми займаємося, і обов'язково вона буде здійснена.

Окрім того є деякі питання, які стосуються змін до Конституції, які неможливо вирішити тільки за рахунок законів чи кодексу. Підхід до конституційної реформи також уже зроблений. Прийнято рішення про створення Конституційної Асамблеї. І ми дуже системно, за участю широкої громадськості у міжнародних організаціях, будемо працювати над конституційною реформою, глибина якої буде визначена під час цієї роботи. Обговорення конституційної реформи повинно також піти на користь об'єднання в країні, підняття рівня участі громадськості у цих процесах. Це також мета, до якої ми прагнемо. Найближчим часом ми цю роботу завершимо, вона йде на технічному рівні. Але найближчим часом вона вже вийде на публічне коло.

Один із головних принципів демократії – принцип верховенства права і дотримання прав і свобод людини. Ці принципи ми закладаємо у тих реформах, які здійснюємо.

Що стосується реформи судової системи, то вона також буде продовжуватися, система судочинства буде вдосконалюватися. Усе, що стосується будь-яких штучних підходів і звільнення будь-якої людини від відповідальності також буде передбачено в законах.

Я не проти того, щоб Тимошенко була звільнена при певних умовах, які передбачені українськими законами. Більше того, я хотів би, щоб цю справу якомога скоріше було завершено. В цьому я зацікавлений більше, ніж хто інший. Але брати відповідальність на себе у питаннях, в яких за Конституцією я не маю повноважень я не маю права. Я не можу зловживати своїми повноваженнями у плані порушення законів.

Я бажаю, щоб з політичної площини це питання перейшло в юридичну площину.

Тут є дві сторони. Одна сторона – це закон, друга сторона – це сама особистість Юлія Володимирівна, яка є також учасником цього процесу. Вона підняла рівень політизації цього питання до самого високого. Із засобів масової інформації ми з вами знаємо, яка шкода була нанесена державі у минулі роки. Якщо цей злочин буде доказаний слідчими і в суді, то за це треба буде нести відповідальність.

Що стосується контракту, то я неодноразово про це казав, що цей контракт знищує країну, знищує економіку нашої держави. Для нас це проблема, якої за 20 років незалежності не було.

Щодо ринку землі в Україні.

Земельна реформа давно перезріла. Треба рухатися вперед і не гратися з цим питанням, як гралися політики різних часів. До чого це призвело, ми з вами бачимо. Треба не доводити цю ситуацію до абсурду. Це надбання, велика цінність, якою володіє сьогодні наша держава. Ми тільки з такою точки зору повинні підходити до вирішення цих питань. Поступове прийняття законопроектів, їх прозоре обговорення, імплементація цих законів дадуть можливість нам побачити недоліки з перших кроків. Як тільки ми їх побачимо, ми їх будемо виправляти.

Податки, які будуть сплачуватись органам місцевого самоврядування, тобто сільським радам, селищам, підуть на розвиток інфраструктури села. Не можна зневажливо ставитися до села. Ми бачимо, що економічний ресурс, який має сільське господарство, величезний. У цьому році ми переконалися, що при правильному підході можна збирати великі врожаї і отримувати добрий економічний ефект. Але треба, щоб ці кошти справедливо розподілялися. Результати своєї роботи повинні відчути самі селяни. Така ідеологія закладається в земельну реформу. 

Щодо реалізації державної програми “Питна вода України” у наступному році та спорудження другої черги Хмельницького водогону. 

Я був ініціатором  програми “Питна вода України” тоді, коли очолював Уряд. Ми її започаткували. Перші 500 млн. гривень були виділені тоді для початку цієї роботи. Потім це питання практично було заморожене нашими попередниками. Зараз ми знову відновили програму, як би не було складно економічно. Чекати кращих часів, коли страждають люди без питної води, а там, де вона є, вона дуже низької якості – неприпустимо. Я нещодавно був в Ізраїлі з державним візитом. Це країна, яка самотужки вирішила це питання. І сьогодні вважається, що у світі найкраща за якістю питна вода і стовідсоткове її забезпечення саме у цій країні.

Ми будемо залучати найкращі світові технології. Я наводив приклад Севастополя, де застосовано французькі технології, водовідведення і очищення. Найсучасніші технології, у тому числі й ізраїльські, ми будемо застосовувати в Україні.

Безумовно, це питання, до якого треба підходити також із усіх сторін. Тобто традиційні засоби постачання води залишаються. Головна водна магістраль – це Дніпро, друга водна магістраль – це Сіверський Донець на сході України та інші сховища, які існують практично у кожному регіоні. Нам треба дбати про їх екологічний стан, збереження цих систем і вдосконалення подачі води споживачам.

Мережа водогонів, яка існує в Україні, потребує на 90% оновлення. Ми будемо застосовувати нові технології, нові матеріали. На все це кожен рік ми будемо передбачати певні кошти.

Що стосується очищення води. Сьогодні вже у деяких регіонах почали працювали пілотні проекти. Наприклад, на Луганщині. Їх обсяги невеликі. А якщо збільшити обсяги цих робіт, ми будемо мати можливість очищувати шахтні води. Прикладів у нас багато, де є такий господарський підхід. Наприклад, на хімічному заводі вода очищується до рівня джерельної води і її п'ють робітники. Це завод «Стирол» міста Горлівка. Там найсучасніші технології. Хімічний завод, який сьогодні має круговий цикл використання води. Вони очищують шахтні води і майже нічого не скидають у різні водосховища. Це наш сучасний досвід. Людей цікавить, щоб ці роботи робилися якомога скоріше. Ми до цього прагнемо. Ми будемо збільшувати ці роботи. Програма “Питна вода” буде працювати.


Переглянути офіційне відео