Основи законодавчого і нормативно-правового забезпечення безпеки життєдіяльності

Основи законодавчого і нормативно-правового забезпечення безпеки життєдіяльності особового складу Збройних Сил України. Законодавчі акти з безпеки життєдіяльності

Правову основу безпеки життєдіяльності всіх громадян України, у тому числі й військовослужбовців, становить основний Закон нашої країни – Конституція України

Вона проголошує:

“Кожна людина має невід’ємне право на життя… Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань” (ст. 27).

“Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування… Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя” (ст. 49).

“Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди” (ст. 50).

Основними джерелами права для регулювання правовідносин у галузі безпеки життєдіяльності є:

• законодавство про основи національної безпеки;

• законодавство про працю;

• законодавство про охорону здоров’я;

• законодавство про охорону навколишнього природного середовища;

• законодавство про пожежну безпеку;

• законодавство про безпеку дорожнього руху;

• ядерне законодавство;

• законодавство про цивільну оборону та надзвичайні ситуації тощо.

Закон України “Про основи національної безпеки України” (прийнятий 19.06.2003 р.) відповідно до п.17 ст.92 Конституції України – визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.

Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1994 року № 2695 - ХП зі змінами – один з основних законодавчих документів який є складовою правового забезпечення безпеки життєдіяльності.

Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”(1991р) – визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Закон “Про дорожній рух” – визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя і здоров’я громадян, створення безпечних та комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Закон “Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 р. – визначає загальні, правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території країни, регулює відносини державних органів, юридичних та фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду діяльності та форм власності.

Закон “Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення” – регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя, визначає права та обов’язки державних органів, підприємств, установ, організації санітарно-епідеміологічної служби та проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду у країні.

Закон України «Про цивільну оборону України» від 3 лютого 1993р. – Згідно з цим законом громадяни України мають право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, глобальних пожеж, стихійних лих, а також вимагати від Уряду, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання гарантій щодо реалізації цього права.

Кодекс законів про працю України (КзоП)

"Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворюваннях та аваріях на підприємствах, в установах та організаціях“ - Постанова Кабінету Міністрів України № 623 від 10 серпня 1993 року

Основними нормативними та керівними документами з питань безпеки військової діяльності та охорони праці є:

Військові статути Збройних Сил України – Закон України від 24.03.1999 року.

Наказ Міністра Оборони України № 264 від 19.06.1998 року "Про затвердження Положення про службу охорони праці у Збройних Силах України"(зі змінами).

Наказ Міністра Оборони України №20 від 28.01.1998 року "Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці у військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях та на підприємствах Міністра Оборони України (зі змінами)".

Наказ Міністра Оборони України № 36, від 06.02.2001. "Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України"(зі змінами).

Наказ Міністра Оборони України № 476, від 26.12.2000. "Про затвердження Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організації виконання разових робіт у Збройних Силах України"(зі змінами).

За недотримання або порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, невиконання обов’язків щодо колективного договору й приписів органів нагляду винуватці можуть бути притягнуті до:

• дисциплінарної;

• адміністративної;

• матеріальної;

• кримінальної відповідальності.