Проблеми всебічного забезпечення війська виникли разом з вилученням цього соціального прошарку із загальної системи суспільного буття майже одночасно з історично обумовленими розподілами праці. Система комплектування, утримання, забезпечення війська, формування мотиваційних основ його життєдіяльності розвивалась у повній відповідності з історичним розвитком людської цивілізації за одними й тими ж законами і закономірностями. Протягом століть формувались відношення до збройних формувань і озброєних людей, відносини між ними і державою як основним соціальним замовником їх спеціальних послуг. Все це накопичувалось в суспільній психології, традиціях, фіксувалось у відповідних нормативно-правових актах, які регламентували військову справу як специфічну, соціальне небезпечну сферу людської діяльності.
Одним із важливих аспектів діяльності суспільства по забезпеченню нормального функціонування військового організму завжди було вжиття заходів щодо відповідного соціального самопочуття військових людей, надання належних допомог, пільг, компенсацій за особливі умови життя і служби. Серед цих заходів центральне місце займає соціальний захист військовослужбовців і членів їх сімей. Термін цей з'явився на порозі 90-х років, однак змістовна частина поняття була сформована достатньо давно.
Соціальний захист є одним з напрямів у реалізації соціальної політики держави, її складовою частиною. Оскільки темою визначено саме соціальний захист, то про нього й буде йти мова.
Актуальність теми, яка розглядається, визначається рядом причин. Серед них: проблеми соціального захисту безпосередньо впливають на морально-психологічний стан військових формувань, їх бойову готовність; ступінь соціальної захищеності суттєво впливає на формування ціннісних і мотиваційних орієнтацій військовослужбовців; існує достатньо багато чуток, пліток, пересмикувань, політичних спекуляцій на проблемах соціального характеру, шляхах і практиці їх вирішення.
Висновки:
1. Таким чином, соціальний захист — це система гарантованих Конституцією України економічних, соціальних та правових заходів щодо забезпечення громадянам, які потрапили у складні життєві обставини, умов для подолання цих обставин та можливості рівної участі у житті суспільства.
2. В основі діяльності органів державного і військового управління лежать відповідні закони України, підзаконні акти та інші нормативно-правові документи, які регламентують вирішення завдань соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей.
3. Основною умовою рішення проблем соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей є відповідність визначених соціальних допоміг, пільг, компенсацій тощо рівню економічного розвитку держави.
Немає коментарів:
Дописати коментар