Внесок України у Велику Перемогу.

Давно закінчилася Друга світова війна 1939-1945 років – найбільша в історії людства, в якій брала участь 61 країна, а бойові дії проходили протягом шести років на території 40 держав Європи, Азії, Африки, а також на морях і океанах. Її важливою складовою частиною була Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу 1941-1945 років, яка своїми масштабами і жорстокістю битв проти фашизму і японського мілітаризму продемонструвала безкомпромісність боротьби двох протилежних соціальних систем. Вона довела прагнення народу зберегти незалежну державу, її суспільний лад та можливість вільного розвитку.

Ця війна для українського та багатьох інших народів стала національною трагедією, бо в ній загинула велика кількість населення, було знищено міста і села, промисловість і сільське господарство, кращі здобутки культури та мистецтва. Українська земля протягом 1225 днів і ночей знаходилася в центрі воєнних подій, оскільки по ній з важкими боями відступали наші війська, а згодом гнали гітлерівців за межі країни. На українській ділянці в ході війни практично ніколи не наставало затишшя, не було стабільної лінії фронту, „окопної війни”, постійно тривали активні бойові дії. Про це свідчить той факт, що з 40 місяців війни на території України (з 22 червня 1941 р. по 28 жовтня 1944 р.) 35 припадають на активні бойові дії, і на території України відбулася майже половина стратегічних операцій, проведених на радянсько-німецькому фронті.

З Україною, скажемо навіть ширше, - з усім південним напрямом як географічним її продовженням (6 тисяч кілометрів), пов’язувалися головні події на всьому радянсько-німецькому фронті. Він був вирішальним у системі фронтів Другої світової війни. У 1941-1945 рр. тут зосереджувалося від 56 до 76% загальної кількості дивізій вермахту і саме тут 697 з них було розгромлено. На всіх інших фронтах, узятих разом, було розгромлено 176 ворожих дивізій. Тож логічно стверджувати – український південний напрямок був вирішальним не лише на радянсько–німецькому фронті, принаймні до жовтня 1944 р. Тут вирішувалась доля Другої світової війни.

Будучи війною за незалежність країни, Велика Вітчизняна війна носила визвольний, оборонний і справедливий характер, а це стало головною рушійною силою згуртування суспільства. Об’єднавши в таборі антифашистів людей різних національностей і поглядів, ця війна як священна і народна увійшла в історію і закарбувалася в людській пам’яті. Долаючи значні труднощі, численні негаразди на фронті і в тилу наші воїни, наш народ усвідомлювали людиноненависницьку сутність „нового порядку” нацистів на окупованій Україні. Він передбачав знищення українців та інших слов’ян як нібито неповноцінних народів, заселення українських земель німецькими колоністами, проведення масових розстрілів людей, створення тюрем та концтаборів. Проти німецької політики „спаленої землі” воювали не лише червоноармійські формування, а й рух Опору – партизани, підпільники, інші патріоти України.

Окупація України.
Звільнення України від німецько-фашистських загарбників.
Все для фронту, все для перемоги.

Методичний матеріал до Дня інформування на тему: 
“Внесок України у Велику Перемогу”