Наш східний обряд – це безцінна спадщина і скарб Східної Церкви й усього Українського народу. Він відзначається давнім походженням, глибоким змістом, великою містикою й символікою та урочистими богослужбовими церемоніями. Наш обряд – це дзеркальне відображення святої віри. Він найкраще відображає душу, психіку й характер Українського народу. Багато свят церковного календаря перегукуються з давніми, ще язичницькими обрядами і традиціями нашого народу. І це сталося не випадково. Церква ніби вживляла незнайомі для новонавернених поняття й уявлення у звичні для них сезонні ритуали річного циклу, збагачуючи їх новим смислом, пов’язавши їх з новим християнським способом життя.
Дні церковних свят здавна визначалися за календарем, реформованим правителем Риму Гаєм Юлієм Цезарем у 46 р. до н. є. Пізніше стало зрозуміло, що й це літочислення недосконале: адже за кожне сторіччя набігав один “зайвий” день. До XV ст. різниця між юліанським календарем та фактичним астрономічним циклом досягла 10 днів. У 1582 р. за ініціативою Папи Григорія XIII був розроблений і запроваджений новий календар, названий григоріанським.
Нині різниця між календарями досягла тринадцяти діб. Тому одні й ті ж християнські свята усіма гілками українського православ’я, відзначаються майже на два тижні пізніше, ніж католицькою церквою та рядом інших християнських конфесій. Якщо католики Різдво відзначають 25 грудня, то греко-католики й православні українці, білоруси й росіяни – 7 січня (тобто 25 грудня, але за старим стилем). У сучасних православних та греко-католицьких церковних календарях, як правило, зазначаються дві дати – за старим і за новим стилем.
Найголовнішим християнським святом є Великдень – “празник празників і торжество понад торжествами”. Святкується він у перший недільний день після весняного повного місяця, в період від 4 квітня (22 березня ст. стилю) до 8 травня (25 квітня ст. стилю).
Далі йдуть дванадцять великих дванадесятих свят, установлених у пам’ять про знаменні події священної історії, пов’язані з іменами Ісуса Христа та Діви Марії. По-церковному перші називаються Господніми, а другі – Богородичними, на відміну од усіх решти, встановлених з приводу менш значних подій чи на честь угодників Божих та святих. Дванадесяті свята відзначаються з особливою урочистістю.
Усередині річного циклу вони, у свою чергу, поділяються на дві категорії: Перша – нерухомі (неперехідні) свята. Вони завжди припадають на чітко визначене число місяця, незалежно від дня тижня. До них належать дев’ять дванадесятих свят:
Різдво Пресвятої Богородиці – 21 вересня (8 вересня ст. стилю);
Введення у Храм Пресвятої Богородиці – 4 грудня (21 листопада ст. стилю);
Різдво Господа нашого Ісуса Христа – 7 січня (25 грудня ст. стилю);
Богоявлення, або День Хрещення Господа, Водохреща – 19 січня (6 січня ст. стилю);
Стрітення Господнє – 15 лютого (2 лютого ст. стилю);
Благовіщення Пресвятої Діви Марії – 7 квітня (25 березня ст. стилю);
Преображення Господнє (Другий Спас) – 19 серпня (6 серпня ст. стилю);
Успіння Божої Матері – 28 серпня (15 серпня ст. стилю);
Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього – 27 вересня (14 вересня ст. стилю).
Друга категорія дванадесятих свят – перехідні (рухомі). Вони належать до великоднього циклу, вираховуються за певним числом днів від Великодня і припадають у різні роки на різні дати. Це такі свята: Вхід Господа до Єрусалима (Вербна неділя) – святкується за тиждень до Великодня; Вознесіння Господнє – святкується через 40 днів по Великодні, тобто завжди в четвер шостого тижня опісля; П’ятидесятниця. Трійця. Зішестя Святого Духа – через сім тижнів, тобто на восьмий тиждень після Великодня, завжди в неділю.
Із-поміж інших свят найбільш шановані, згідно з церковною традицією: Обрізання Господнє – 14 січня (1 січня ст. стилю); Покрова Пресвятої Богородиці – 14 жовтня (1 жовтня ст. стилю); Різдво Чесного і славного пророка Предтечі Хрестителя Іоанна – 7 липня (24 червня ст. стилю); Усікновення глави Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна Івана Хрестителя – 11 вересня (29 серпня ст. стилю); Святих апостолів Петра і Павла – 12 липня (29 червня ст. стилю); Святого апостола Івана Богослова – 21 травня (8 травня ст. стилю) і 9 жовтня (26 вересня ст. стилю); День святого Миколая – 22 травня (8 травня ст. стилю) та 19 грудня (6 грудня ст. стилю).
Крім того, в кожній парафії, в кожному українському храмі вшановують урочистим богослужінням своїх святих (на честь яких заснований храм) чи дні явлення чудотворної ікони.
Немає коментарів:
Дописати коментар