Кодекс честі офіцера ЗС України - це сукупність морально-етичних норм, які грунтуються на ціннісних орієнтаціях, ідеалах, світогляді офіцера і регламентують його стосунки із суспільним оточенням, службову та громадську діяльність.
Основу Кодексу честі офіцера становлять вимоги Конституції України, Військової присяги, військових статутів, моральні традиції українського війська, базові міжнародні гуманітарні стандарти та морально-етичні аспекти чинного законодавства.
2. Основні моральні засади Кодексу честі офіцера.
2.1. Батьківщина.
Офіцер – громадянин України, який є представником ЗС держави і стоїть на сторожі інтересів Українського народу, який очікує від нього найвищого взірця особистої поведінки та службової діяльності. Кожен офіцер – патріот, який ставить безпеку та добробут Українського народу вище власних інтересів і робить усе можливе для захисту Батьківщини. Патріотизм, як вияв національної гідності, є невід¢ємною складовою моральних якостей офіцера.
2.2. Вірність та відданість Вітчизні.
Офіцер – взірець вірності Вітчизні, високої поваги до символів держави: Державного Прапора України, Державного Герба України, Державного Гімна України. Шлях жертовності, відданості народові, військовій справі – добровільний вибір кожного офіцера.
2.3. Обов¢язок.
Бездоганне виконання обов¢язку – найвища ознака поведінки офіцера. Накази виконуються сумлінно, точно та у встановлений термін.
2.4. Честь.
Честь – провідна ознака офіцерської поведінки. Офіцер веде спосіб життя порядної людини: не обманює, не краде, не порушує загальнолюдських норм. Він ніколи не вдається до інтриг, чіплянь, несправедливих дій, шахрайства.
2.5. Чесність.
Суттєвою рисою офіцера є чесність – безкорисливе виконання всіх обов¢язків заради забезпечення національних інтересів України у мирний та воєнний час. Він несе відповідальність перед законом і людьми за рішення, що їх приймає, результатом яких може бути перемога або поразка, життя або смерть. Люди довіряють офіцерові, сподіваючись на те, що він чесна людина.
2.6. Честь мундира.
Правила Кодексу честі офіцера однакові для всіх офіцерів, незалежно від військового звання, посади, терміну служби та обставин. Становлення до виконання завдань жодною мірою не повинно залежати від того, чи це молодий офіцер, щойно призначений на посаду, чи більш досвідчений. Взірець чесної поведінки та діяльності має давати вище керівництво. Старші командири та начальники - приклад для молодих та менш досвідчених.
3. Військові традиції.
3.1. Місце в суспільстві.
Офіцерський корпус Української армії – це не замкнена каста військовиків, а кров від крові, плоть від плоті Українського народу. Саме в цьому шляхетність нашого офіцерства, саме тому Український народ довірив йому захист Вітчизни.
3.2. Служба народові.
Офіцер служить всьому Українському народові, а не його окремій частині, об¢єднанню громадян або партії. Уся його військова кар¢єра присвячена народові, його захисту, охороні та збереженню миру і спокою рідної землі.
3.3. Духовні засади.
Духовною основою для українського офіцерства є традиції богатирів Київської Русі , козацтва, офіцерів попередніх поколінь. Офіцерами не народжуються – ними стають один раз і на все життя.
3.4. Готовність та надійність.
Офіцер – це серце і мозок війська. Він готовий до виконання свого службового обов¢язку за будь-яких обставин і умов. Поразка – гірка ціна професіоналізму командира, його особиста провина. Ворога перемагають розумом, умінням та волею.
Надійність – провідна особистісна чеснота офіцера. Він уміє не квапитися і не запізнюватися. Він завжди там, де потрібно. Єдність слова і діла, особистий приклад - це важливі складові успіху офіцера у навчанні та вихованні підлеглих. Здібність офіцера доводиться не судженнями, а діями.
3.5. Дисциплінованість та ініціатива.
Ентузіазм, хоробрість та активність у досягненні кінцевої мети, або виконанні повсякденних завдань – головні вимоги до офіцера. Він виконує завдання сумлінно точно та вчасно, попри всі перешкоди, труднощі негаразди, що виникають. Мужність бойового офіцера – це його сміливі рішення, спроможність взяти на себе відповідальність.
3.6. Слово офіцера є законом.
Вірність слову – незаперечна чеснота офіцера. Викладення офіцером фактів, його точка зору виходять із власних переконань, духовної цілісності. Чесне, відверте і послідовне слово офіцера стає для підлеглих законом поведінки.
3.7. Вести за собою підлеглих.
На офіцера покладається особиста відповідальність за підлеглих, тому що їхнє життя довірив офіцерові Український народ. Командир гартує їх дух, моральні сили, веде за собою до досягнення перемоги. Справжній офіцер завжди поважає людську гідність і честь підлеглих. Він уміє підкорятися, не принижуючи себе, командувати, не принижуючи підлеглих.
3.8. Піклування про підлеглих.
Офіцер завжди стоїть на сторожі святого скарбу воїнського духу, в якому прихована таємниця успіху воїнського щастя, перемоги. Командир який виконує бойові завдання з найменшими втратами, вважається найкращим керівником, тому що він цінує людину, яка є основним елементом військової сили та боєздатності.
3.9. Лицарський дух.
Ні за яких обставин не можна примусити офіцера змінити власні переконання, віру, зрадити Військовій присязі. Нехтувати духовними цінностями інших офіцер вважає нижче своєї гідності. Офіцер - взірець лицарського ставлення до хворих, поранених, цивільного населення.
3.10. Офіцер – взірець для підлеглих.
Офіцер – взірець як у дотриманні моральних норм поведінки, зовнішньому вигляді, так і у виконанні завдань, щоб безпосередньо стосуються його професійного обов¢язку. Він уникає вульгарності, розбещеності, надмірного вживання алкоголю. Офіцер сумлінно і наполегливо збирає та розвиває високі професійні якості та норми поведінки.
3.11. Уникнення втручання в політику.
Офіцер Збройних Сил України уникає втручання в політику. Він підтримує національну політику держави, та її інтереси, незалежно від того, яка політична партія перебуває при владі.
4. Взаємини офіцера з іншими військовослужбовцями.
4.1. Взаємини між офіцерами
Офіцери завжди зберігають честь і традицію офіцерського корпусу, члени якого підтримують та допомагають один одному, між ними існує безумовна довіра один до одного. Тих, хто досягає найвищих результатів та успіху, чекає пошана офіцерського товариства. Якщо ж офіцер має недоліки і не працює над їх усуненням, то це має бути засуджено колегами. Офіцер повинен самокритично оцінювати свою діяльність, правильно реагувати на критику товаришів по службі.
4.2. Взаємини з підлеглими.
Стосунки між командирами та підлеглими мають бути розвинені до готовності йти у бій у будь-яких моментах. Це загальна відповідальність, яка потребує надзвичайно високих норм поведінки та діяльності і передбачає створення атмосфери довіри і взаємодопомоги.
Кожен з військовослужбовців хоче чесного і щирого ставлення до себе з боку офіцера. Авторитет офіцера серед підлеглих – це результат його лідерських якостей, людської гідності, знань та виваженості рішень.
5. Відповідальність за порушення Кодексу честі офіцера.
Порушення норм Кодексу честі офіцера одним офіцером ганьбить гідність усього офіцерського братерства, честь полку, корабля. Тому кожен офіцер має право порушити питання щодо товариського розбору моральної провини офіцера цієї військової частини, у якій перебуває на службі.
Випадки грубого порушення Кодексу честі офіцеру обов¢язково розглядаються на загальних зборах офіцерів. Офіцер, який порушив Кодекс честі офіцера і , більш того, навмисно уникає виконання його вимог, може бути попереджений, а в особливих випадках – підлягає осудженню офіцерським колективом.
Немає коментарів:
Дописати коментар