Вони воювали за Батківщину

Наші діди воювали не за Сталіна та не проти ситеми фашизму,вони воювали за:

землю та небо своє,

за воду та повітря своє,

за народ та родини свої,

за майбутнє дітей своїх,

вони воювали за Батківщину!

Пропоную вашій увазі відео демотиватор За що воювали наші діди?

Все для фронту, все для перемоги.

Результати бойових дій червоноармійських формувань залежали не лише від рівня військового мистецтва, ефективності озброєння та техніки, а й від високих бойових і моральних якостей військовослужбовців, їхнього патріотичного духу, глибокої віри у неминучість визволення Батьківщини й перемоги над загарбниками. В Збройних Силах для цього багато зробили командири, партійно-політичні органи.

Звільнення України від німецько-фашистських загарбників

Можливість звільнення України від німецько-фашистських загарбників з’явилася після перемоги Червоної Армії під Сталінградом. На початку 1943 року радянські війська почали вигнання загарбників з території України, а після перемоги у битві під Курськом - перейшли у наступ, який закінчився 23 серпня 1943 р. визволенням Харкова. Так почався новий, визвольний період бойових дій на території України.

Окупація України.

З червневого світанку 1941 р., коли пролунали перші постріли і гітлерівські авангардні частини форсували Західний Буг, і до переможних днів 1945 р. сини українського народу були в числі тих, хто до останнього патрона, до останнього подиху виконували свій ратний обов’язок. Протягом другої половини 1941 – першої половини 1942 рр. Україна дала армії та флоту 3 млн. 185 тис. офіцерів та солдатів. З початку визволення окупованих територій і до кінця війни лави Червоної Армії поповнили ще 4 мільйони українців. Усього ж за роки війни військову форму одягло понад 7 млн. громадян України, що становило майже 23% особового складу Збройних Сил Радянського Союзу.

Внесок України у Велику Перемогу.

Давно закінчилася Друга світова війна 1939-1945 років – найбільша в історії людства, в якій брала участь 61 країна, а бойові дії проходили протягом шести років на території 40 держав Європи, Азії, Африки, а також на морях і океанах. Її важливою складовою частиною була Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу 1941-1945 років, яка своїми масштабами і жорстокістю битв проти фашизму і японського мілітаризму продемонструвала безкомпромісність боротьби двох протилежних соціальних систем. Вона довела прагнення народу зберегти незалежну державу, її суспільний лад та можливість вільного розвитку.

Військова честь політбійця Олексія Береста.

Олексій Берест народився 9 березня 1921 року в бідній сім’ї Прокопа Никифоровича і Христини Вакумівни Берестів у селі Горяйстівці Охтирського району на Сумщині. В цього подружжя було шістнадцятеро дітей. От тільки злигодні й голод пережили лише дев’ятеро. В одинадцять років Олексій залишився круглим сиротою. Опіку над дітьми взяли найстарші сестри – Марина та Катерина. Вони розповідали, що коли Олексій вже став дорослим, після війни щороку приїздив до них у гості, то говорив: “Мої любі мами”.

З Днем Перемоги! С Днем Победы!

Від щирого серця вітаю Вас

з 65-ю річницею Великої Перемоги!

9 травня - це свято, у якому злилися душевний біль про непоправні втрати і величезна радість Великої Перемоги. Низький уклін і найщиріші слова подяки Вам, наші дорогі ветерани, і всім трудівникам, які кували Перемогу в тилу, за ваш великий, безсмертний подвиг, за Вашу силу духу і мужність!  Бажаю Вам міцного здоров'я, миру, добра і благополуччя! Зі святом Перемоги!

От всего сердца поздравляю Вас

с 65-ю годовщиной Великой Победы!

9 мая - это праздник, в котором объединились душевная боль о невосполнимых потерях и огромнаярадость Великой Победы. Низкий поклон Вам и самые теплые слова благодарности Вам,  наши дорогие ветераны, и всем труженикам тыла, которые косали нам Победу, за Ваш бесмертный подвиг, за Вашу силу духа и мужество.

Желаю Вам крепкого здоровья, добра и благополучия. С праздником Победы!

Капитуляция германских вооруженных сил

Акт о военной капитуляции германских вооруженных сил

1. Мы. Нижеподписавшиеся, действуя от имени Германского Верховного Командования, соглашаемся на безоговорочную капитуляцию всех наших вооруженных сил на суше, на море и в воздухе, а также всех сил, находящихся в настоящее время под немецким командованием, – Верховному Главнокомандованию Красной Армии и одновременно Верховному Командованию Союзных экспедиционных сил.

Плакати кінця Великої Вітчизняної Війни.

І ось настав нарешті великий день капітуляції Німеччини. Гітлер перед самогубством передав свої повноваження адміралу Деніц, якого на той час не було в Берліні. він знаходився на півночі Німеччини в Шлезвіг-Гольштейні.
Деніц мав ще одну спробу досягти сепаратного угоди з Західними союзниками.
Але йому у відповідь, було заявлено, що капітуляція може бути тільки повною. Після цього в ніч з 6 на 7 травня генерал Йодль у штаб-квартирі Ейзенхауера в Реймсі підписав акт беззастережної капітуляції перед усіма державами-переможницями.

Плакати кінця Великої Вітчизняної Війни.

"Підняли над Берліном прапор перемоги". Художник - В.С. Іванов 1945.

"Звільнимо Європу від ланцюгів фашистського рабства!" Художник - І. Тоїдзе 1945

"Наше прапор - прапор перемоги!" Художник - В. Корецький 1945

Міжнародна громадська акція «Георгіївська стрічка».

Георгіївська стрічка - двобарвна стрічка до Георгіївського хреста - знаку відмінності Військового ордена святого Георгія.

Знак Відмінності Військового ордена Святого Георгія був заснований 13 (25) лютого 1807 маніфестом імператора Олександра I, як нагорода нижніх військових чинів за «безстрашний хоробрість».Знак носився на стрічці тих же кольорів, що і орден Святого Георгія.

Стрічка з незначними змінами увійшла до радянської нагородної системи під назвою «Гвардійської стрічки», як особливого відзнаки. У період СРСР гвардійська стрічка використовувалася при оформленні колодки ордена Слави і медалі «За перемогу над Німеччиною».

Свято зі сльозами на очах...

Іван МУКОВСЬКИЙ, історик. 
Безповоротні втрати України у Великій Вітчизняній війні складають понад 11 млн осіб.

Жодна подія минулого століття не залишила такого глибокого сліду в народній пам’яті, в людських душах, як Велика Вітчизняна війна. Сьогодні у буденних звершеннях перехідної епохи, коли швидко знецінюються і забуваються донедавна ще непорушно-монументальні, епохальні події, з особливою виразністю вимальовується всесвітньо-історичне значення перемоги країн антигітлерівської коаліції над блоком фашистських держав, в якій вирішальна роль належала Радянському Союзу. Передусім слід наголосити на вражаючих людських втратах. Ніколи ще за всю багатовікову історію божевілля цілеспрямованого знищення людства не досягало таких масштабів — 60 мільйонів! Лише безповоротні втрати України у Великій Вітчизняній складають близько 11 млн чоловік, із них цивільне населення — 4,5 млн, військові втрати — понад 6 млн. У горнило війни були кинуті величезні ресурси, виробництво зброї і бойової техніки досягло небачених до цього масштабів. Прямі військові витрати країн, які брали участь у цій війні, досягли астрономічної цифри — 1 трил 117 млрд доларів, а загальна вартість знищених матеріальних цінностей перевищила 316 млрд. Ось таку дорогу ціну заплатило людство за розв’язання фашистським режимом Німеччини війни.

Зорять з граніту вічні солдати. Болями їхніми пам'ять жива

Пам'ять людська... Ти могла б вбити нас, коли б не було рятівної здатності забувати. Багато малих і великих подій заховала ти назавжди в своїх архівах. Та є сторінки історії, є такі дати, що ніколи не припадуть пилом забуття, бо перейняті вони болем не одного покоління.

Зберігаєш ти в собі і страшне 22 червня 1941-го і щемлячу мить, коли герої "Прапороносців" О. Гончара промовляли: "Кордон! Ми знову повернулись сюди, і вартовий став на тому самому місці, де він стояв 22 червня 1941 року. Ми живі, змужнілі й досвідчені".

Змужнілими й досвідченими, сильними, молодими і дужими зустріли 9 травня 1945-го ті, кого називаємо сьогодні ветеранами Великої Вітчизняної. Тоді вони були солдатами великої армії. А сьогодні... Мало їх залишилось, не дають спокою численні рани, болями живе пам'ять.

Внесок українського народу у розгром фашистських загарбників

Друга світова війна ще й досі залишається одним з визначальних факторів розвитку суспільних процесів. Саме від неї відходять корінням й сучасні проблеми розділу людства, поділу світу на країни багаті й бідні, демократичні й тоталітарні або посттоталітарні.

Злочинна змова двох диктаторів у серпні 1939 року, поділ Європи на «сфери впливу» між двома тоталітарними режимами, подальша сварка і загострення конфлікту між ними аж ніяк не збігається з такими високими патріотичними формулами, з якими Сталін, прорахувавшись остаточно у 1941 році, звернувся з закликом на захист Вітчизни.

Напад Німеччини на СРСР і окупація України

Готуючись до нападу на СРСР, гітлерівці ставили перед собою дві головні мети: політичну і економічну.  Політична – полягала в цілковитому розгромі сталінської імперії, ліквідації будь-якої форми державності для народів СРСР.

Головна економічна мета найповніше була виражена в словах Гітлера: «Нам необхідно напасти на Росію, захопити всі її економічні ресурси, не рахуючись з можливістю голодної смерті мільйонів людей у тій країні: нам потрібно взяти в Росії все, що нам потрібно».

До 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

Внесок українського народу в перемогу у другій світовій та Великій Вітчизняній війнах. (До 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років).

В бурхливих подіях сьогодення, коли стрімко знецінюються й падають долу до недавно ще, здавалося б, неперехідного значення події, з особливою силою відчувається всесвітньо-історичне значення Перемоги над фашизмом.

На відстані 65 років не меркне величний подвиг народу, який в жорстокій, кривавій війні переміг фашизм, зірвав його плани на встановлення світового панування та врятував усію цивілізацію від знищення. Перемога над фашизмом стала однією з найважливіших подій не тільки у вітчизняної, а й всесвітньої історії.

Україна на початку Другої світової війни

Внесок українського народу в перемогу у другій світовій та Великій Вітчизняній війнах.
До річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років).

Необхідно звернуть увагу на аналіз міжнародної обстановки напередодні війни, наголосити чинники, які призвели до війни, роль і місце України, яке відводилось її в планах тоталітарних режимів.Слід відзначити, що з середини 30-х років загострились зовнішньополітичні протиріччя в країнах західної цивілізації і СРСР.

Напад фашистської Німеччини на СРСР та окупація України.

Внесок українського народу в перемогу у другій світовій та Великій Вітчизняній війнах.
До річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років).

Розглядаючи питання "Напад фашистської Німеччини на СРСР та окупація України", цієї однією з найбільш трагічних сторінок вітчизняної історії, необхідно наголосити причини невдач Радянської Армії на початку Великої Вітчизняної війні, які призвели до витрати 1 млн.км2 території СРСР, майже 70% особового складу Збройних Сил, внаслідок чього армія була фактично приречена на відступ.

Нацистський режим в Україні і рух Опору.

Внесок українського народу в перемогу у другій світовій та Великій Вітчизняній війнах.
До річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років).

Німці розчленували українські землі, порушивши їхню історичну цілісність. Вони насадили в окупованої Україні режим кривавого терору. Ними було по-звірячому закатовано 3.898 тисяч чоловік мирного населення й 1367 тисяч військовополонених, 2.3 млн. чоловік вугнано на каторжні роботи до рейху.

Визволення України від німецько-фашистських загарбників.

Внесок українського народу в перемогу у другій світовій та Великій Вітчизняній війнах.
До річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років).

Історична перемога Червоної армії під Сталінградом поклала початок корінному перелому в ході Великої вітчизняної війни. З цього часу стратегічна ініціатива у військових операціях перейшла до радянського командування. Після розгрому оточених під Сталінградом гітлерівських військ, розпочався контрнаступ радянських військ на значній ділянці фронту. Внаслідок цього вже в грудні 1942 року радянські війська вступили на територію України. почалися жорстокі бої за звільнення від окупантів українських земель. У лютому-березні 1943 року в боях під Харковом радянські війська зазнали поразки й змушині були знову залишити Харків.