До 360-річчя укладення Гадяцького трактату

НПП. До 360-річчя укладення Гадяцького трактату Українсько-польсько-литовський союз як відсіч російській загарбницькій політиці.

У 1656 році Московське царство згорнуло військові дії та підписало перемир’я з Річчю Посполитою, а влітку розпочало війну зі Швецією. Богдан Хмельницький та його оточення вважали, що такі дії порушують пункти Березневих статей 1654 року. Тому Гетьманщина приєдналася до антипольської коаліції у складі Швеції, Трансільванії, Бранденбургу, Молдавії, Валахії згідно Раднотського договору 1656 року. Кампанія, яка спочатку складалася на користь держав коаліції, закінчилася невдачею. Це в сумі з нереалізацією дипломатичних планів Б. Хмельницького прискорило його смерть. Волею свого батька на гетьманство був намічений Юрій Хмельницький, який залишався на посаді лише один місяць і сам відмовився від булави в серпні 1657 року. Після того Старшинська Рада в Чигирині тимчасово передала булаву Іванові Виговському, а Генеральна Рада, за участі (крім козаків) міщан та духовенства, 26 серпня 1657 року в Корсуні підтвердила його обрання.

генерал Марко Безручко

Честь української зброї: генерал Марко Безручко і героїчна оборона Замостя (до 98 - ї річниці українсько - польського військового союзу).

Марко Данилович Безручко – український військовий діяч, генерал - хорунжий Армії УНР. Н ародився 31 жовтня 188 3 року у містечку Великий Токмак Херсонської гу бернії (зараз Запорізька обл.). Після закінчення юнкерського училища (м. Одеса) був направлений до 106 - го Уфімського піхотного полку. У 1912 році вступив до Миколаївської академії Генерального штабу в Петербурзі, яку закінчив влітку 1914 року. Під час Перш ої світової війни був начальником штабу піхотної дивізії. У 1917 році брав активну участь у створенні частин української армії. Наприкінці 1918 року признач ений начальником оперативного відділу Генерального штабу Армії Української Народної Республіки (на т ой час оперативній відділ керував діяльністю української розвідки і контррозвідки). 26 березня 1919 року полковник М. Безручко був призначений до Корпусу Січових Стрільців під командуванням полковника Євгена Коновальця. Став начальником штабу і членом Стрі лецької Ради.

Українська Галицька Армія

Українська Галицька Армія – героїчна сторінка боротьби українського народу за незалежність своєї держави

Процес творення Галицької Армії (ГА) розпочався відразу після Листопадового повстання 1918 року у Львові та створення ЗахідноУкраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Назву Українська Галицька Армія ця структура отримала після вимушеного об’єднання з Добровольчою армією генерала А. Денікіна у листопаді 1919 року. Початок українсько-польської війни 1918–1919 рр. змусив уряд ЗахідноУкраїнської Народної Республіки приділити особливу увагу розбудові власних Збройних сил. Для керівництва усіма військовими справами при Державному секретаріаті ЗУНР 9 листопада 1918 року було створено військове міністерство – Державний секретаріат військових справ (ДСВС). Структурно ДСВС поділявся на Військову канцелярію і 16 відділів. Посаду державного секретаря військових справ обіймали: полковник Дмитро Вітовський (до 13 лютого 1919 р.) і полковник Віктор Курманович (до 9 червня 1919 р).

Спасибо деду за Победу!

«В жодному статуті не записано, що солдат зобов'язаний кидатися під танк з гранатою, таранити літак, затуляти собою амбразуру дота. Масовий героїзм в роки Великої Вітчизняної війни був — і цього у нас ніхто не заперечить»

В. К. Борщевська, учасниця Великої Вітчизняної 

Дякуємо Ветеранам за свободу та щасливе життя!

З Великою Перемогою Вас!

Привітання Президента України з Великоднем

Дорогі співвітчизники!

Вітаю вас із світлим Воскресінням Христовим!

Великдень - це свято любові та відродження, символ нашого спасіння.

У цей день ми спільно молимо Бога наповнити наші серця світлом та радістю.

Ми просимо Всевишнього захистити Україну та дарувати щастя та впевненість у майбутньому.

Бажаю усім нам терпіння та віри у власні сили.

Потенційне лідерство у прихильності до безпечної поведінки і здорового способу життя.

Сутність понять «лідер», «лідерство». Англосаксонський корінь слів lead, leader і leadership − «lead» означає «дорога», «шлях». Він походить від дієслова « leaden», що означає «мандрувати», «йти». Англосакси розширили його до значення подорожі, які люди здійснюють по цій дорозі. Вони були мореплавцями і називали так курс судна в морі. лідером була людина, яка показувала шлях.

Метафора поїздки, подорожі, шляху була винайдена в мові машона (Зімбабве), а також у перській та єгипетській. Давньогрецьке слово «hegemon» (лідер), також, ймовірно, ґрунтувалося на образі дороги або подорожі, як і давньоримське слово «dux» (лідер). Воно стає абсолютно зрозумілим у латинському слові «gubernator», або правитель, яке буквально означало «рульовий на судні». Що стосується англійського слова, то сакси запозичили його із Північної Європи. На мовах деяких народів, які там проживають, це слово також має давнє значення. Людина, яка знає англійську мову, легко зрозуміє голландське слово «leіder», скандинавське «lаeder» і німецьке « leіter». Дивно, але метафора дороги, шляху щодо слова «лідер» відсутня в інших європейських мовах. Навіть у неспокійних сусідів англосаксів − шотландських та ірландських кельтів − вона відсутня.

Мова твоєї держави її минуле і майбутнє

Нині на землі біля трьох тисяч живих мов. Живою є мова, якою як рідною, тобто такою, яка пов'язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їх духовними надбаннями та засвоюється в дитинстві від батьків, користуються члени якогось суспільства. Так, для сучасних людей живою мовою є мова українська, угорська, чеська, польська, англійська, німецька тощо. Величезна кількість мов є мертвими, тобто ними як універсальними засобами спілкування, мислення й нагромадження досвіду ніхто не користується. Такі мови в кращому разі використовуються зі спеціальною метою в якихось окремих ділянках людської діяльності. Так, мертва латинська мова використовується народами Європи в медицині, а мертва старослов'янська є мовою деяких відгалужень православної церкви. Мови живі і мертві становлять групу етнічних мов.

Військова присяга — клятва на вірність.

Громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, приймають Військову присягу на вірність народу України, її складають в урочистій обстановці, зі зброєю в руках, біля Бойового прапора військової частини, перед строєм командирів і воїнів. Молодий воїн дає персональну клятву народові України, державі, називаючи своє прізвище, ім'я, по батькові.

Військова присяга.

Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю.

Присягаю виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників. 

Присягаю ніколи не зрадити Українському народові! 

Положення про порядок складання Військової присяги. 

Додаток 1 до Статуту внутрішньої служби (стаття 67)

Ритуал прийняття військової присяги.

Ритуал прийняття військової присяги як клятви воїна на вірність своєму народові, Вітчизні існує з давніх-давен. На території сучасної України його започатковано у IX ст. з приходом на наші землі скандинавів. Саме від них було запозичено цей обряд. Вступаючи до дружини, воїни клялися князеві у своїй вірності, і після цього дружинники вважалися побратимами.

Восьма рота живе – живе в нашій пам’яті, у наших серцях!

Сьогодні, життя 8 парашутно-десантної роти мало чим відрізняється від життя інших підрозділів. Тіж самі шикування, виховна робота, польові виходи та бойові стрільби. Різниця лише в одному – 22 роки потому 48 чоловік з цієї роти трагічно загинули. І кожен рік наше з’єднання шанує пам’ять всіх загиблих, всіх, хто більше не зміг побачити своїх батьків, сестер, братів, друзів, дружин та дітей.

В літку 2002 року весь особовий склад 8 пдр в складі 25 пдбр перемістився до нового місця дислокації до селища Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області. Військовослужбовці роти мешкають в іншій казармі. Ось так і живе 8 парашутна – “тілом” в селищі Гвардійське, а “душею” в місті Болграді. Старе розташування назавжди залишиться все тієї ж 8 роти.

Сьогодні підрозділ 8 пдр займається бойовою підготовкою, заступає у варту, обслуговує техніку. Словом – займається всім тим, що й інші.

Військовий обов’язок за покликом серця.

Люди в усьому світі однаково почуваються щасливими в своїй ра­дості й нещасні в своєму горі. Білі й чорні, українці й ліберійці, серби й косовари – всі важко заробляють на свій шматок хліба. Смак материн­ського молока такий самий в українському селі Митинці на Вінниччині і в містечку Лунгі поблизу Фрітауна в Сьєрра-Леоне. Смерть у Сарає­во й смерть у Львові викликає однаково гіркі сльози.

Та коли політики затівають війни, починається жах. У Придні­стров’ї чи Нагірному Карабаху, Ліберії, Лівані чи колишній Югославії – повсюди у війни одне обличчя – розбомблені будинки, голодні й зму­чені біженці, кров і сльози, злоба й ненависть, безмежні цвинтарі й безмежні людські страждання та горе.

Українське військо періоду козаччини.

Могутність війська за княжих часів була зумовлена в першу чергу його зв'язком з державою. Татарська навала у ХШ—XIV ст. призвела до занепаду української держави і її війська. Землі України потрапляли під литовські, польські, угорські, молдавські прапори.

Вони воювали за Батківщину

Наші діди воювали не за Сталіна та не проти ситеми фашизму,вони воювали за:

землю та небо своє,

за воду та повітря своє,

за народ та родини свої,

за майбутнє дітей своїх,

вони воювали за Батківщину!

Пропоную вашій увазі відео демотиватор За що воювали наші діди?

Десант.UA: 25 одвдбр

Эта информация для тех кто служил, служит или мечтает о службе в ВДВ ..., а также для родителей наших солдат и тех кому просто интересно узнать о жизни воинов-десантников. Здесь Вы можете узнать о истории воздушно-десантных войск, истории бригады, этапы ее развития, а так же о новостях и буднях из жизни нашей части. С уважением Дмитрий.

Сьогодні вийшов у світ тематичний блог ДЕСАНТ.UA: 25 одвдбр - единственная воздушно-десантная бригада...: " мого доброго знайомого Дмитра. Рекомендую Вам для ознайомлення  його блог, а Дмитру бажаю успіхів у розвитку свого блога.

Так же свет увидел новый - блог визитка от гвардейцев десантников  
Никто, кроме нас! .
В блоге рассматриваются Перспективные аспекты прохождения военной службы по контракту в подразделениях ВДВ.

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Безумовно, в першу чергу в цей день громадяни України вшановуватимуть своїх співвітчизників - учасників “афганської” війни. Минають роки з того часу, коли останній БТР розвідувального батальйону 201-ї дивізії з командувачем 40-ї окремої армії генералом Борисом ГРОМОВИМ перетнув афгансько-узбецький кордон поблизу містечка Термез. Майже 10 років тривала ця війна. З 1979 до 1989 року близько ста п’ятдесяти тисяч українців пройшли через її горнило.

Сумлінне служіння Батьківщині.

Сумлінне служіння Батьківщині – вищий прояв патріотизму і громадянської свідомості військовослужбовців

Здобуття Україною державної незалежності та процес творення її власних Збройних Сил поставили актуальні про­блеми національного, патріотичного і військового вихован­ня молоді та підготовки її до військової служби.

Основні напрямки і форми виховання патріотизму і громадянської свідомості у воїнів Збройних сил України.

Основні напрямки і форми виховання патріотизму і громадянської свідомості у воїнів Збройних сил України.

1. Відповідна спрямованість усіх форм і методів навчан­ня і виховання, посібників і підручників. Вони повинні бути насиченими матеріалами української дійсності в контексті освоєння тих чи інших наук. Для того, щоб воїни Збройних Сил України добре знали історію України, героїчний шлях Збройних Сил, командири і офіцери органів виховної робо­ти повинні використовувати весь багатий арсенал форм і методів військово-патріотичного виховання.

Ідея Батьківщини, патріотизму і громадянської свідомості.

Ідея Батьківщини, патріотизму і громадянської свідомості - пріоритетні цінності сумлінного служіння воїна українському народові.

Духовні основи виховання, уявлення людини про най­вищу досконалість як зразок, мета і сенс її життя концент­руються в ідеях, ідеалах, а єдина загальнонародна ідея духовно цементує суспільство і Збройні Сили України, сприяє їх цілісності. Ідея, що об'єднує народ, повинна бути в суспільній свідомості, слугувати каталізатором добрих справ і великих звершень. Вплив таких ідей на різні про­шарки суспільства, зокрема армію, великий. Без ідейного обґрунтування неможливі реформування і розбудова Зброй­них Сил України в інтересах зміцнення безпеки держави, військове виховання, перемога на війні.

День Соборності України. Історичні уроки Злуки.

Головні політичні уроки Злуки. Сьогодні вони надзвичайно актуальні.