Привітання Президента України з Великоднем

Дорогі співвітчизники!

Вітаю вас із світлим Воскресінням Христовим!

Великдень - це свято любові та відродження, символ нашого спасіння.

У цей день ми спільно молимо Бога наповнити наші серця світлом та радістю.

Ми просимо Всевишнього захистити Україну та дарувати щастя та впевненість у майбутньому.

Бажаю усім нам терпіння та віри у власні сили.

Міжнародний жіночий день.

8 березня є офіційним вихідним днем в Україні, Росії, Азербайджані, Белорусі, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Македонії, Молдові, Таджикистані, Туркменістані, а також в Монголії та В'єтнамі. Початково Міжнародний жіночий день був днем протесту проти дискримінації жінок. Традицію відзначати його 8 березня закладено демонстрацією, яку провели 8 березня 1857 року робітниці текстильної промисловості в Нью-Йорку на знак протесту проти нестерпних умов праці та низької заробітної плати. Поліція разігнала цю демонстрацию. В наступні роки демонстрації жінок часто приурочувалися цьому дню. Так, 8 березня 1908 року в Нью-Йорку 15 000 жінок вийшли на демонстрацію, вимагаючи підвищення зарплатні та надання виборчого права. Для закріплення традиції, рішенням Соціалістичної партії США (28 лютого 1909) і Соціалістичного Інтернаціоналу (1910, Копенгаген, з ініціативи німецької революціонерки Клари Цеткін) день 8 березня було проголошено Міжнародним жіночим днем.

Світле Христове Воскресіння.

Великдень в Україні – це свято, яке присвячене оновленню природи, пробудженню землі та віри в невмируще життя людського суспільства. Церква вважає це свято основним релігійним явищем року. У Великодні полягає вся глибина і сутність християнського віровчення . Значення Воскресіння Христового величезне. На цій події тримається весь смисл християнського життя : якщо Ісус Христос воскрес , то існує вічне життя , є вічна любов , є вічне блаженство але є й суд Божий , який воздасть по заслугам кожному .

Великдень – це свято, що виникло на слов'янських землях ще в дохристиянську пору. а з запровадженням у нас християнства прижилися і інші назви: " пасха ", " паска" та інші, які походять від давньоєврейського слова " песах " – жертовне ягня . За тогочасним звичаєм в цей день родина повинна була спекти та з’їсти жертове ягня цілком , разом з прісним хлібом . Якщо родина була замала , то кликали родичів , сусідів , щоб з’їсти все м"ясо протягом ночі.За легендою , після свята протягом тижня пекли тільки прісний хліб. З часом прадавні звичаї трохи помінялися і зараз головним атрибутом Великодня є хліб – паска , який виготовляється із здобного дріжівого тіста . Пасок печуть багато , щоб вистачило всій родині та близьким . Починають їх пекти напередодні – у Великодню суботу . За звичаєм , предсв’яткові дні нічого з хати не позичали , щоб у майбутньому не було збитків у господарстві . Якщо пасхи гарно підійдуть , будуть добре спечені – значить , буде все гаразд в родині , коли паска репається або дуже засмагає – чекайте недобрих змін .

12 квітня - Всесвітній День авіації і космонавтики.

Після проголошення неза­лежності Україна бере активну участь у дослідженні та використанні космічного простору, | реалізує загальнодержавну космічну програму. Діяльність у космічній галузі сприяє соціаль­но-економічному та науковому прогресу держави, зростанню добробуту громадян, створенню та підтримці сучасного інформа­ційного простору України.

У лютому 1992 р., для реалізації державної політики в космічній галузі було створено Національне космічне агентство України (НКАУ). Ос­новними напрямками його діяль­ності є розробка концептуальних основ державної політики в галузі дослідження й використання кос­мічного простору в мирних цілях та інтересах безпеки держави, забезпечення організації космічної діяльності в Україні та під юрис­дикцією України поза її межами, розвиток міжнародного співробі­тництва в космічній галузі.

Український рушник в обрядах та звичаях народу.

Усе сімейне життя в минулому супроводжувалося різноманітними обрядами та ритуалами, котрі в образно-символічній формі визначали певні етапи життя людини і окремі стадії розвитку сім’ї. У відповідності природного циклу існування людини склався і комплекс сімейних обрядів. Основні з них: родильні, які відзначали народження людини; весільні, що освячували шлюб; поховальні й поминальні, що були пов’язані з смертю людини та вшануванням її пам’яті.

У циклі сімейних обрядів сплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, виникнення яких сягає різних епох і є притаманними кожній з них соціальними, правовими, морально-етичними, релігійними нормами і поглядами. Витоки формування сімейних обрядів нерідко були пов’язані з магічними актами, що мали різне функціональне призначення. Умовно їх можна поділити на спонукальні та запобіжні. Перші мали забезпечити щастя сім’ї, багатство та плодючість; інші – були спрямовані на захист людини від злих сил.

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Безумовно, в першу чергу в цей день громадяни України вшановуватимуть своїх співвітчизників - учасників “афганської” війни. Минають роки з того часу, коли останній БТР розвідувального батальйону 201-ї дивізії з командувачем 40-ї окремої армії генералом Борисом ГРОМОВИМ перетнув афгансько-узбецький кордон поблизу містечка Термез. Майже 10 років тривала ця війна. З 1979 до 1989 року близько ста п’ятдесяти тисяч українців пройшли через її горнило.

Молодь захищала державу (До Дня пам’яті Героїв Крут).

Крути, Крути — мужність і посвята,

Вірність, що міцніша понад смерть.

Крути, Крути! Горда і завзята

Кличе пісня і веде вперед.

Об'єднання УНР та ЗУНР – історична віха у становленні української державності .

Об'єднання УНР та ЗУНР – історична віха у становленні української державності (до Дня Соборності України).  Наприкiнцi 1917 року боротьба українського національно-визвольного руху, очолюваного Центральною Радою, за автономію України увінчалася успіхом. 7 листопада у Києві було проголошено Українську Народну Республіку. Поява вперше за кілька століть Української держави була з ентузіазмом зустрінута населенням України. Територія нової держави охоплювала землі, якi традиційно входили до складу російської iмперiї. Значна ж частина українських територій на захід вiд Збруча залишилася під владою Австро-Угорщини ще з кінця ХVIII століття.

Історія традиційного одягу українців.

У цілому знайомство з життям, побутом культурою українського народу різних регіонів нашої держави сприяє розширенню кругозору військовослужбовця, виробленню у них почуття причетності до вирішення завдань подолання негативних явищ у соціально-економічній сфері, готовності зробити особистий внесок в справу розвитку усіх куточків української землі, надійно захищати інтереси рідної держави.

Культура взаємостосунків та військового етикету під час служби.

В процесі будівництва і зміцнення української державності, в подальшому реформуванні Збройних Сил все більше зростає роль морально – етичних основ. Вони поряд з матеріальними факторами були і залишаються творчим фактором у житті українського народу , воїнів армії і флоту.

Громадський побут і традиції.

Громадський побут, породжений об´єктивними соціально-економічними умовами, не застигле явище, а динамічна система, в якій постійно відбувається взаємодія старих, нових і змішаних форм. У цьому складному процесі традиції, як правило, постійно трансформуються (або зовсім виходять з ужитку), а інновації через компромісні форми перетворюються на традиції. Таким чином забезпечується живий зв´язок історії, відбувається передання культурних надбать від покоління до покоління, без якого не може існувати жоден народ.

Звичаї та обряди. Календарно-побутова обрядовість.

Звичаї та обряди. Календарно-побутова обрядовість:

- побутова обрядовість зимового циклу;

- побутова обрядовість весняного циклу;

- літні звичаї та обряди;

- осінні звичаї та обряди.

Звичаї та обряди є однією з найдавніших форм духовної культури народу.

Ніхто не забутий, ніщо не забуте.

Ніхто не забутий, ніщо не забуте. (до Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні).

18 грудня 1940 року Адольф Гітлер підписав директиву №21, у якій під грифом "Цілком таємно. Тільки для командування" містився план нападу на Радянський Союз. Кодова назва цього плану — "Барбаросса" — прізвисько німецького короля Фрідріха I (Ваrbаrоssа — буквально рудобородий), який, ставши 1155 року імператором "Священної Римської імперії", проводив загарбницьку зовнішню політику. 1189 року Фрідріх I Барбаросса очолив 3-й хрестовий похід, але незабаром утопився при переправі через ріку Салеф (Мала Азія). Суть директиви №21 найчіткіше, на нашу думку, проявилася у фразах, з яких вона починалася: "Німецькі збройні сили повинні бути готові розбити Радянську Росію в ході короткочасної кампанії ще до того, як буде закінчено війну проти Англії... Наказ про стратегічне розгортання збройних сил проти Радянського Союзу я віддам у разі потреби за вісім тижнів до наміченого терміну початку операцій. Приготування, що потребують більше часу, якщо вони ще не почалися, слід розпочати вже зараз і закінчити до 15.05.41 р.". Отже, підписання директиви означало початок нового етапу підготовки агресії проти СРСР, вже офіційно зафіксованого Верховним головнокомандувачем німецьких збройних сил.

Шкідливість зловживання наркотичних засобів та їх незаконний обіг.

Шкідливість зловживання наркотичних засобів та їх незаконний обіг (До міжнародного дня боротьби із зловживанням наркотичними засобами і їх незаконним обігом)

Наркоманія - це загальна назва хвороби, яка проявляється у тяжінні до постійного прийому у зростаючий кількості наркотичних засобів внаслідок стійкої психічної і фізичної залежності від них і розвитку “ломки” при припиненні їх прийому.

Токсикоманією називається таке систематичне вживання токсичних засобів, яке супроводжується формування психічної залежності від нього, синдром “ломки” і різноманітними психічними, соматичними і соціальними порушеннями. До токсикоманій належать зловживання лікарськими чи нелікарськими речовинами різноманітної природи (хімічні, біологічні, рослинні), які викликають явища звикання, але не визнаються наркотичними.

Національно-патріотичні традиції українського народу.

Кожна нація, кожний народ, зокрема, український, навiть кожна соцiальна група має свої обряди, звичаї, традиції, фольклор, що вироблялися протягом багатьох столiть i освяченi вiками. Але усе це - не є відокремленим явищем в житті народу. Це втiленi в рухи i дiю свiтовiдчуття, світосприймання та взаємини мiж окремими людьми. А цi взаємини i свiтовiдчуття безпосередньо впливають на духовну культуру українського народу, що в свою чергу впливає на процес розвитку народної творчостi. Саме тому обряди, фольклор, народна творчiсть нерозривно зв'язанi зi звичаями народу.

Роль українських миротворців у підтриманні миру на Землі.

Участь України у миротворчих операціях розпочалась із затвердженням верховною радою України постанови від 3 липня 1992 року № 2538-хп «Про участь батальйонів збройних сил України в миротворчих силах організації об’єднаних націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії».

Порядок підготовки миротворчих підрозділів і миротворчого персоналу Збройних сил України до участі у міжнародних миротворчих операціях регламентується:

Конституцією України ( п. 23 ст. 85, п.2 ст. 92);

законами України «Про Збройні сили України»(ст.. 1.10), «Про порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав», «Про участь України в міжнародних миротворчих операціях»;

Врятувати майбутні покоління від жахів війни, яка двічі у нашому житті завдала людству невимовного горя

“Врятувати майбутні покоління від жахів війни,
яка двічі у нашому житті завдала людству невимовного горя…”
з преамбули Статуту ООН

Найвизначнішим надбанням кожної держави є мир. Сьогодні - це відоме твердження актуальне як ніколи. Забезпечення миру є тяжкою, повсякденною та відповідальною справою, що потребує значних зусиль всієї міжнародної спільноти. Питанням забезпечення миру в окремих державах, регіонах і навіть в усьому світі приділялось багато уваги вченими, державними діячами, окремими державами, міжнародними організаціями в усі часи. Сьогодні, коли засоби ведення війни є потужними як ніколи, питання забезпечення миру в світі залишається у низці пріоритетних завдань, що вирішуються людством.

Історія миротворчої діяльності ООН.

Як відомо, Рада Безпеки вживає заходи проти агресора з допомогою сил, що надаються в її розпорядження, згідно зі ст. 42 і 43 Статуту. Країни-члени надають ці сили командуванню 00Н. Стаття 43 передбачає укладення спе¬ціальних угод між країною і Радою Безпеки, проте ці угоди насправді ніколи не укладалися. Всі попередні спроби розробити таку угоду (як таку) або її основні принципи не увінчалися позитивними результатами. А це означає, що кожного разу, коли виникає порушення миру, коли Рада Безпеки приймає відповідне рішення щодо здійснення операцій 00Н, треба терміново використовувати механізм Статуту 00Н. Однак даний механізм явно недосконалий, він потребує поліпшення. На нашу думку, передусім треба змінити сам Статут за рахунок нових статей, які б конкретизували основні принципи створення вказаних сил 00Н, їх управління й фінансування.

Миротворча діяльність – благородна справа по підтриманню мира і стабільності у світі

До Міжнародного дня миротворців ООН.

Організація Об'єднаних Націй була створена 24 жовтня 1945 року і мала в своєму складі 51 державу. Сьогодні під її дахом зібралися 189 країн. У Статуті ООН закладено 4 завдання: підтримка міжнародного миру і безпеки, розвиток дружніх відносин між націями, вирішення дружніх відносин між націями, вирішення проблем світової спільності і повага до прав людини. Члени ООН – незалежні країни, проте вони не всесвітній уряд і не приймають законів. Організація Об'єднаних Націй має 6 головних органів.

Зелене свято Трійця.

За церковною версією, свято встановлено на згадку реальної історичної події, зішесття Духа Святого на апостолів, про що розповідається у новозаповітній книзі Діянь апостолів. Автор цієї книги оповідає, як на п’ятидесятий день після воскресіння Христа апостоли зібрались разом, згідно з повелінням Ісуса, яке Він дав перед вознесінням на небо. Бог озброїв таким чином Своїх вірних чад знання різних мов, щоб вони могли нести по світу Євангельське вчення, розповсюджувати християнство та сіяти скрізь насіння єдино вірної віри.