Роль, місце та завдання ЗС України у забезпеченні обороноздатності держави

Роль, місце та завдання Збройних Сил України у забезпеченні обороноздатності держави. Основи функціонування Збройних Сил України були закладені ще у 1991 р., коли були прийняті Закони України “Про Збройні Сили України”, “Про оборону України” та інші концептуальні документи.

Збройні Сили України становлять ядро й головний інструмент забезпечення військової безпеки, і разом з іншими військовими формуваннями й органами державної влади й місцевого самоврядування, призначені для відбиття зовнішньої збройної агресії й інших воєнних загроз, пов’язаних із застосуванням військової сили проти України, і для виконання Україною міжнародних зобов’язань.

Перспективи розвитку Збройних Сил України

У концептуальних документах з національної безпеки критично зазначається, що спостерігається стала тенденція до зниження загального рівня бойової готовності військ (сил), їх можливостей гарантовано виконувати покладені на них завдання. Низьким є відсоток укомплектованості військових частин відповідно до штатів воєнного часу. Втрачаються практичні навички офіцерів щодо управління військовими з’єднаннями, частинами та підрозділами, на відновлення яких у майбутньому необхідно буде витратити набагато більше коштів і часу, ніж зараз.

Виклики і загрози національній безпеці України

Серед важливих концептуальних документів в сфері національної безпеки і оборони можна виділити, насамперед, Конституцію України, Закони України “Про основи національної безпеки” від 19 червня 2003 р., “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” від 1 липня 2010 р., а також нові редакції Воєнної доктрини та Стратегії національної безпеки, які введені в дію Указами Президента України В.Ф.Януковича 8 червня 2012 р. Наприкінці 2012 р., а саме 29 грудня був оприлюднений Указ Президента України № 771/2012 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2012 р. “Про Стратегічний оборонний бюлетень України”.