До 360-річчя укладення Гадяцького трактату

НПП. До 360-річчя укладення Гадяцького трактату Українсько-польсько-литовський союз як відсіч російській загарбницькій політиці.

У 1656 році Московське царство згорнуло військові дії та підписало перемир’я з Річчю Посполитою, а влітку розпочало війну зі Швецією. Богдан Хмельницький та його оточення вважали, що такі дії порушують пункти Березневих статей 1654 року. Тому Гетьманщина приєдналася до антипольської коаліції у складі Швеції, Трансільванії, Бранденбургу, Молдавії, Валахії згідно Раднотського договору 1656 року. Кампанія, яка спочатку складалася на користь держав коаліції, закінчилася невдачею. Це в сумі з нереалізацією дипломатичних планів Б. Хмельницького прискорило його смерть. Волею свого батька на гетьманство був намічений Юрій Хмельницький, який залишався на посаді лише один місяць і сам відмовився від булави в серпні 1657 року. Після того Старшинська Рада в Чигирині тимчасово передала булаву Іванові Виговському, а Генеральна Рада, за участі (крім козаків) міщан та духовенства, 26 серпня 1657 року в Корсуні підтвердила його обрання.

генерал Марко Безручко

Честь української зброї: генерал Марко Безручко і героїчна оборона Замостя (до 98 - ї річниці українсько - польського військового союзу).

Марко Данилович Безручко – український військовий діяч, генерал - хорунжий Армії УНР. Н ародився 31 жовтня 188 3 року у містечку Великий Токмак Херсонської гу бернії (зараз Запорізька обл.). Після закінчення юнкерського училища (м. Одеса) був направлений до 106 - го Уфімського піхотного полку. У 1912 році вступив до Миколаївської академії Генерального штабу в Петербурзі, яку закінчив влітку 1914 року. Під час Перш ої світової війни був начальником штабу піхотної дивізії. У 1917 році брав активну участь у створенні частин української армії. Наприкінці 1918 року признач ений начальником оперативного відділу Генерального штабу Армії Української Народної Республіки (на т ой час оперативній відділ керував діяльністю української розвідки і контррозвідки). 26 березня 1919 року полковник М. Безручко був призначений до Корпусу Січових Стрільців під командуванням полковника Євгена Коновальця. Став начальником штабу і членом Стрі лецької Ради.

До 27-ї річниці проголошення незалежності України

Україна на шляху соціально-економічних перетворень (2014–2018): досягнення і перспективи (до 27-ї річниці проголошення незалежності України) 

27 років української незалежності – час незначний в історичному вимірі. Водночас, 27 років існування незалежної держави українців – це ціла епоха її становлення, сповнена ейфорії здійснення споконвічної мрії нації, піднесення державотворчої енергії, сподівань найширшого загалу на гідне – європейського рівня – життя, нових викликів, нових розчарувань, зрештою – нового піднесення національної свідомості, цілеспрямованої на збереження самої Вітчизни, непорушності її унітарного устрою, її територіальних меж. Оцінити пройдений Україною за 27 років шлях не просто. Занадто складними і неоднозначними процесами, насамперед суспільно-політичного характеру, він позначений. Особливу складність становить опис суспільнополітичних процесів останніх чотирьох років.

Українська Галицька Армія

Українська Галицька Армія – героїчна сторінка боротьби українського народу за незалежність своєї держави

Процес творення Галицької Армії (ГА) розпочався відразу після Листопадового повстання 1918 року у Львові та створення ЗахідноУкраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Назву Українська Галицька Армія ця структура отримала після вимушеного об’єднання з Добровольчою армією генерала А. Денікіна у листопаді 1919 року. Початок українсько-польської війни 1918–1919 рр. змусив уряд ЗахідноУкраїнської Народної Республіки приділити особливу увагу розбудові власних Збройних сил. Для керівництва усіма військовими справами при Державному секретаріаті ЗУНР 9 листопада 1918 року було створено військове міністерство – Державний секретаріат військових справ (ДСВС). Структурно ДСВС поділявся на Військову канцелярію і 16 відділів. Посаду державного секретаря військових справ обіймали: полковник Дмитро Вітовський (до 13 лютого 1919 р.) і полковник Віктор Курманович (до 9 червня 1919 р).

Роль християнства у становленні української державності.

Роль християнства у становленні української державності (до 1030 річчя хрещення Русі).

Християнство є однією з найпоширеніших релігій світу. Це – друга за часом виникнення (після буддизму) світова релігія, яка охоплює три головні напрями – православ’я, католицизм, протестантизм. Виникло християнство в І ст. н. е. серед іудеїв Палестини і незабаром поширилося на всю територію Римської імперії. В основі зародження християнства лежав соціально-політичний чинник, що проявився у глибокій кризі Римської імперії, яка супроводжувалася невдоволенням населення існуючими порядками, повстаннями і навіть громадянськими війнами. Згідно з християнським вченням засновником його є Ісус Христос – Син Божий, який з волі Бога-Отця зійшов на землю, отримав людську природу через народження Дівою Марією, дав людям заповіді Нового Завіту, прийняв страждальницьку смерть, воскрес і вознісся на небо.